Остання поїздка додому
2012/12/06
Лист «НЕПОБОРНОГО»
2012/12/14

105-ПРОЦЕНТНИЙ

105-процентним підпільне членство ОУН називало Рома­на Шухевича. Ця характери­стика надійності, жертовності, вірності проявлялась у всіх спра­вах, до яких по-максималістськи підходив Шух (так його кликали друзі).

Він багато вчився і всю­ди мав відмінний результат: Львівська гімназія, Данціґська та Львівська політехніки, курс народних танців відомого ху­дожнього керівника Василя Авраменка, музичний інститут імені Лисенка, польські та німецькі військові навчальні заклади, курси водіння автомобіля, диплом «пілота безмоторового літання»… А ще знання кількох європейських мов (англійську доводилось вчити вже у воєнному підпіллі), досконале володіння ша­блею та любов до коней – це те, що вказує на освіченість Шуха.

А поза тим, належав до Пласту – 7-го полку ім. Князя Лева та куренів «Лісові чорти» і «Чорноморці». Роман був організатором туристичного гуртка «Тури», який здійснював тривалі подорожі Карпатами, та спортивного – «Ясний Три­зуб». Футболіст гімназійного спортивного клубу «Русалка», член Карпатського лещатарського клубу (КЛК), переможець Запорізьких ігор у Львові 1923 року (біг з перешкодами на 400 метрів та плавання 100 метрів, у 1927 році Шухевич став першим в бігу на 100 метрів).

У 1933 році саме йому було довірено почесну місію очолити «дефіляду» (парад) усіх спортсменів на великих спортивних змаганнях у Львові. «Веде її, як найкращий, найчесніший, найбільш гідний і заслужений, один із тих, що на Олімпіадах складають від імені всіх інших змагову при­сягу», – так писали про Шуха.

Він очолив бойову реферантуру ОУН. Саме його постать стоїть за найгучнішими атентатами: вбивством радянсько­го дипломата Майлова у 1933 році та міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького.

Під час Львівського процесу над «Бандерою та товари­шами» Шухевича запитали: «Що спонукало підсудного до того, що вступив до ОУН?».

Витримавши коротку паузу, Роман відповів: «Це був на­каз мого серця!».

Після цього адвокат Степан Шухевич у своїх спогадах запише: «Направду, що тих чотири слова викликали таке ве­летенське вражіння, що наколи б це було можливо, ціла зала була б загула від френетичних оплесків».

Шуху належить започаткування традиції спільної для політичних в’язнів ранкової та вечірньої молитви у львів­ській в’язниці Бригідки. До його дому часто приходили колишні кримінальні арештанти, які передавали вітання від «пана отамана».

Він був пильним в навчанні, першим в спорті та на сту­дентських вечірках. Його авторитет визнавали підпільні бойовики та звичайні львівські «батяри», Шух був живим символом свого покоління.

«Якось ішли ми з Романом з церкви Юра. Приступає до нас якийсь цивіль. Роман каже: «То є шеф розвідки польської». Той вітається з нами й починає говорити до Романа: «Пане інженере…». А Роман до нього: «Я би не хотів, аби ми так зустрічалися й бачилися. Люди виходять з церкви, побачать нас й скажуть, що я ваш агент». А той відповів: «Ні, вони, напевно, скажуть, що шеф розвідки розмовляє з шефом контррозвідки». Таке було їхнє ставлен­ня до Романа».

 «Пригадую такий випадок. Була осінь, сіро, дощ, на площі – нікого. А на краю її стояла помпа. Роман розібрався й каже до мене: «Пішли під струю води!». Я кажу: «Не можу. Застуджуся, дістану катар». Роман пішов під воду, вмився і знов каже: «Пішли! Не бійся, Богдане, холєра тебе не візьме. А як має щось статися, то й так станеться». Роман дуже вірив у долю, призначення».

Богдан Чайківський («Фама»)

 «Я знаю, що скорше чи пізніше загину від ворожої кулі. Старим я не буду напевно. Я не боюся за нашу будучину, коли знаю, що наші засуджені сільські хлопці гинуть з окликом: «Нехай живе Україна!». Любов до визвольного змагання є в них більша за любов до особистого життя. Наші горді революціонери заглядають сміливо смерті у вічі. Я відчуваю щораз більшу відповідальність перед найкращими синами українського народу».

Роман Шухевич

Святослав Липовецький “Червоно-чорне. 100 бандерівських оповідок”

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Yandex

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *