Постанови Другого Великого Збору Організації Українських Націоналістів (С. Бандери). 1941 рік
2012/08/29
Постанови Третього Надзвичайного Великого Збору ОУН
2012/08/30

БОГУСЛАВ ШАШКЕВИЧ отаман УГА

Народився 1 липня 1888 року в Лолині, Долинського повіту, Станіславської губернії. Внук видатного поета, лідера «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича.

В 1908 закінчив у Львові піхотинську кадетську школу і в тому ж році приділений до 58-го піхотного полку в Станіславові. Відчуваючи пресинг з боку командира полку поляка Мєчислава Залєского за участь в українському русі, вирішив звільнитися з війська, взявши річну відпустку за станом здоров’я, почав студіювати в лісовій академії у Відні.

З початком Першої світової війни Богуслав Шашкевич змушений іти на фронт. І за бої проти росіян в районі Перемишля у вересні 1914 року отримує медаль за хоробрість 1 класу, рівночасно одержує військове звання четаря.

В лютому 1915 року потрапляє в російський полон, і як полоненого Богуслава Шашкевича відправляють до Туркестану, звідки він 6 листопада втікає до Персії, де бере безпосередню участь в національно-визвольному повстанні персів під проводом графа Канітца та Голц Паші проти росіян та англійців. В червні 1916 року, захворівши на малярію, через Багдад – Константинополь повертається до Австрії і вже того ж місяця бере участь в боях проти російських військ.

УГА

В листопаді 1918 року, після Листопадового Зриву, в Любліні український за складом 58 піхотний полк, в якому перебував і Шашкевич, піднявся на повстання проти поляків, але не зміг встояти під натиском ворога і відійшов до Львова. 12 грудня Богуслав Шашкевич очолює команду 9-ої Белзько-Угнівської бригади, а в травні 1919 р. очолює Першу Дивізію Галицької Армії. В червні й липні 1919 року зорганізував 21-шу Збаразьку бригаду і захищав відхід Галицької Армії через Збруч. За Збручем проводив вишкіл для наддніпрянців, а опісля обійняв командування 4-ої Золочівської Бригади.

У січні 1920 не пішов до Червоної Української Галицької Армії (ЧУГА), а приєднався з 4-ою бригадою в Могилеві до частин Армії УНР, що були під проводом полковника О. Удовиченка. Згодом, переслідуваний поляками, отаман Богуслав Шашкевич був змушений перейти до Чехословаччини, де два роки перебував у таборі інтернованих українських воїнів

На еміграції

Після табору в Чехословаччині опинився в Німеччині.Останні роки життя прожив у Канаді, де й помер раптовою смертю в Едмонтоні в 1935 році. Похований на цвинтарі Беечмон.

Нагороди

  • Орден Залізної корони ІІІ класу з воєнною декорацією й мечами;
  • Хрест Заслуги ІІІ класу з воєнною декорацією й мечами;
  • Срібна медаль за хоробрість І класу;
  • Німецький Залізний Хрест ІІ класу;
  • Турецький Залізний півмісяць І і ІІ класу;
  • Хрест Карла.

Джерело: Вікіпедія

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Yandex

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *