Неосуществленное восстание: штрихи к деятельности запорожских оуновцев
2015/05/01
Напівбожевільного художника Никифора арештували як “розвідника УПА”
2015/06/18

Криваві дні Бригідок – найдавнішої львівської тюрми

Продовжуючи тему кривавих днів львівських тюрем влітку 1941 р., неможливо не згадати найдавнішу тюрму міста, котра й донині діє за призначенням– так звані «Бриґідки». Назва походить від монастиря та лікарні при ньому св. Бриґіди, котра жила в середньовічній Швеції та була покровителькою лікарської справи. Наприкінці XVIII ст. за австрійської влади монастир з лічницею закрили та переобладнали на в’язницю. Відтоді приміщення не змінювало свого призначення.

На початку нацистсько-радянської війни у Бриґідках перебувало 706 в’язнів при ліміті– 300 осіб. Протягом 22‑28 червня 1941 співробітники НКВД знищили тут 739 в’язнів. Невідповідність між кількістю утримуваних та розстріляних пояснюється додатковими арештами, котрі відбувалися паралельно з розстрілами за участі іншого карально-репресивного органу НКҐБ.

Зліва будівля Тюрми № 4 УНКВД по Львівській області (Бриґідки), м. Львів, вул. Казимирівська (тепер Городоцька). Темні плями на фасаді – сліди пожежі.

 

Розстрільний список тюрми № 4. Вирок виніс помічник начальника УНКВД Ілля Ступницький, санкціонував обласний прокурор Леонід Харитонов.

 

Головна брама Бриґідок.

 

Німецькі військові «відкривають» тюрму.

 

Фото 3 липня 1941 р.

 

 

У Бриґідках – місце проведення розстрілів. Темні плями на стіні – сліди крові; також видно на стіні сліди рикошету куль

 

Люди впізнали тіло рідного та забирають для похорону

 

Невпізнані тіла загиблих у Бриґідках

 

Впізнання загиблих. Фото 3 липня 1941 р.

 

Впізнання загиблих. Фото 3 липня 1941 р.

 

Витяги з львівської газети «Українські щоденні вісті» про побачене в Бриґідках після відходу совєтів

 

Витяги з львівської газети «Українські щоденні вісті» про побачене в Бриґідках після відходу совєтів

Усі процеси т.зв. «розвантаження тюрми» (а саме так цинічно у чекістських документах означено процес розстрілів) відбувалися за тією ж схемою, що й в тюрмі «на Лонцького». Трупи, котрі не встигли вивезти, були поховані в підвалах тюрми і тюремної каплиці.

Перед відступом чекісти влаштували пожежу в тюрмі. Ймовірно тут переховували документи, котрі не встигли вивезти. Таким чином вони намагалися «замести» сліди своїх злочинів. До того ж саме це пояснює чому в такому великому приміщенні як Бриґідки, за перших совєтів, було небагато місць для в’язнів (для порівняння з тюрмою «на Лонцького»: ліміт 1500 осіб, утримували 3638 в’язнів на початку війни).

Ігор Дерев’яний, Старший науковий працівник Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Yandex

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *