Інтерв’ю командира батальйону “Донбас”
2014/05/14
В країні 30 000 спецпризначенців, а ворога б’ють ополченці
2014/06/04

Майже всі позитивні процеси в Україні відбуваються завдяки воєнній загрозі

Стан напруження вигідний новонародженій  українській еліті: громадським лідерам, активістам, патріотичним військовим, творчому класу. А все тому, що саме зараз з’явився попит на сміливих людей, які вміють якісно робити свою справу і досягати корисних результатів. Навколо нових лідерів розгортається суспільна самоорганізація. Війну зупинить не ротація верхівки, а перемога аристократичного устрою.

Щоб зрозуміти явище, треба дослідити, кому воно вигідне. Запитаймо себе: кому вигідна нинішня «дивна війна»?

По-перше, існуючій владі – «старій» і «новій», адже завдяки воєнній напруженості вона заблокувала люстрацію, повернення награбованого і відповідальність злочинців за скоєні економічні та кримінальні злочини. Тепер можна далі набирати зовнішні борги, дерибанити кредити і «пиляти бюджет». Стара система повністю збереглася – відбулась лише ротація владної верхівки, а вона своїх не здає. Просто раніше уособленням режиму був Віктор Янукович, а нині – Юлія Тимошенко, адже владу захопило її політформування. Її головним конкурентом є представник цієї ж системи – олігарх Петро Порошенко: засновник Партії регіонів, приятель Миколи Азарова і міністр в його уряді. Стара система вкотре пропонує українцям вибір без вибору.

По-друге, війна вигідна Росії, адже завдяки їй Володимир Путін заблокував поширення з України революційних ідей, сконсолідував російське суспільство, придушив опозицію і зміцнив особисту владу, а головне – отримав новий важіль тиску на Україну, щоб не допустити її входження в ЄС і НАТО.

По-третє, «дивна війна» також вигідна й Заходу, адже дозволяє відволікти своє населення від внутрішніх проблем, посилити ізоляцію Росії і витиснути з неї нові поступки.

А тепер найцікавіше. Як це не дивно, але стан напруження вигідний і новому гравцю  – новонародженій  українській еліті: громадським лідерам, активістам, патріотичним військовим, творчому класу. А все тому, що саме зараз з’явився попит на сміливих людей, які вміють якісно робити свою справу і досягати корисних результатів. Навколо нових лідерів розгортається суспільна самоорганізація.

Це як у славетному фільмі Акіри Куросави «Сім самураїв». Коли самураї прийшли в мирне село для його захисту, селяни проігнорували своїх захисників і сиділи собі по хатам. Коли ж один з воїнів почав бити на сполох і голосно кричати «Бандити! Бандити!», люди тут же позбігалися – з повною готовністю підтримувати самураїв і слухати їх. Загроза війни мобілізувала сільську громаду і спонукала її до перетворення на згуртований загін самооборони.

Подібно і в нас: майже все позитивне, що зараз діється в Україні, спричинене загрозою війни. Люди почали озброюватися і організовуватися, а тому влада їх уже не може принижувати. У школах відновили військову підготовку. Народ почав менше пити, менше займатися дурницями, натомість більше тренуватися. Зросла повага до чоловіків, спроможних воювати, і жінок, спроможних народжувати дітей. Щодня виникає маса  нових громадських організацій та ініціатив. Народ уже нічого не чекає від влади, яка тільки гальмує, – він усе робить сам – і перемагає.

Усе це дозволяє зрозуміти прихований сенс «дивної війни»: відбувається боротьба вмираючої паразитичної системи проти паростків  нового світу. Змова корумпованої української влади з Москвою – це спроба спільними зусиллями придушити рух України до волі і не допустити його поширення на весь світ.

Вмирання старої системи несе багато трагедій, адже страждають і гинуть люди. Водночас відбувається вибух гумору й сатири, з’явилося багато кумедного: «допа і гепа», кримський «прокурор няш-мяш», російський автономний інтернет «Чебурашка» з власною пошуковою системою «Гулаг»…

Нинішня боротьба минулого з майбутнім – це глобальний процес. Тож маємо бути готовими, що нинішній стан напруження може тривати не один рік. Треба вчитися жити, творити і радіти життю в умовах хронічного стресу, ризиків і зовнішнього тиску. Доведеться змінювати уявлення про життя і смерть, згадати про карму та реінкарнацію. Різкі емоційні перепади, смертельні загрози і кризи триватимуть доти, доки український народ зміниться і сформує новий політичний лад.

Як відомо, розмаїття політичних устроїв можна звести до трьох: аристократії, демократії та охлократії, які мають тенденцію циклічно чергуватися. Кожний новий цикл починається з аристократії і завершується охлократією. Аристократія – це влада кращих, демократія – це влада всіх, а охлократія – це влада гірших.

Україна переживає розпад охлократії. Можливо, травневі президентські вибори будуть останнім іздиханням старої системи, тож повороту назад уже не буде. Зокрема, не буде загального виборчого права, за якого голос професора прирівнюється до голосу мешканця психлікарні. Починається гра за новими правилами. Відтепер все вирішуватимуть ті, що спроможні ясно мислити і ефективно діяти.

Є три головні ознаки національної аристократії: гідність, націоналізм, інтелект. При відсутності однієї з них людина перестає бути шляхетною. Наприклад, інтелект без гідності властивий заробітчанам, інтелект без націоналізму – олігархам, націоналізм без інтелекту – фанатикам.

Нова шляхта, народжена повсталою Україною, заснує державу вільних людей. Це буде постійно нейтральна держава з передовим професійним військом, озброєною до зубів народною самообороною, розвиненим місцевим самоврядуванням, мінімальним бюрократичним апаратом, прозорим бюджетом. Її заснування означатиме відновлення України в ролі планетарного духовного Центру. І тоді світ рине вперед!

Ігор Каганець

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Yandex

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *