Засідка УПА на генерал-полковника Москаленка
2017/07/14
Боротьба МГБ з ОУН на Сумщині на початку 1950-х років
2017/08/31

Марія Мацишин – лицар Срібного Хреста Заслуги УПА

Марія Мацишин

Народилася вона в 1928-1930(?) році в Новому Самборі, що нині на Львівщині. Марія – найстарша з 5 дітей: були також Богдан, Надія, Дзюнка і ще одна сестра. Мати померла в 1939 р. від випадку з електрикою. Батько Володимир був м’ясаром, а дідо мав склеп із образами.

Літом 1944 р. батько з дітьми відходив на еміграцію, бо мав досить перших більшовиків в 1939–1941 рр. Але в околицях Перемишля якось відлучився від дітей. Тоді Марія з дітьми повернула до дідуся в Самбір. Аж десь у 1947 р. батько якоюсь окружною дорогою дав про себе знати, що проживає в Польщі.

У 1944–1946 рр. Марія навчалася у 8-мому, згодом у 9-му класі. Рівночасно належала до підпільної ланки розвідниць у мережі СБ ОУН. У січні–лютому 1946 р. під час так званої “Великої блокади” й підготовки до радянських виборів Марія часто наліплювала у місті противиборчі листівки і плакати.

При тій діяльності одного вечора її затримав НКВД, але Марія врятувалася від арешту тим, що хутко заліпила клеєм лице міліціянта. Тоді була змушена вповні перейти в підпілля. А цілу її родину комуністи в жовтні 1947 р. вивезли на Сибір, і з тих пір їхня доля невідома.

Протягом 1946–1948 рр. вона, вживаючи псевдо “Оксана”, працювала машиністкою в районному осередку СБ, яким керував “Богдан” (Іван Хома). У тому часі вона також брала участь у кількох атентатах [замахах – ІП] на офіцерів МГБ чи МВД, чи членів комуністичного керівництва району. Вона завжди була озброєна пістолетом, а коли відходила в терен, то звичайно додатково ще озброювалася автоматом.

Мабуть, літом 1948 р. Марію перевели на роботу машиністки в технічній ланці окружного осередку пропаганди Дрогобиччини, який був під керівництвом “Владана”. А коли літом 1950 р. “Владан” перейшов на Калущину [Івано-Франківська область – ІП] перебирати функцію окружного провідника ОУН, то взяв її із собою як друкарку.

Марія загинула 1 липня 1951 року за невідомих обставин у Перегінських лісах. У жовтні 1951 р. УГВР посмертно відзначила її орденом Срібний Хрест Заслуги УПА за особливо активну діяльність у збройному підпіллі ОУН.

Ця хоробра дівчина-патріот не тільки вміла воювати друкованим словом, але за потреби без вагання вживала зброю. Марія гідна пошани й наслідування нинішним поколінням молоді.

Петро Содоль

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Yandex

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *