Чергова смерть в СІЗО
2012/01/25
КРУТИ. Народний контроль
2012/01/26

Міська влада знов підтвердила, що Січеслав це Днєпрапєтровск

25 січня 2012 р. депутати шостого скликання Дніпропетровської міської ради зібралися на чергову ювілейну ХХ-ту сесію, аби вкотре довести, що Придніпров’я на рівні із Кримом, Одещиною і Донбасом залишається територією “савєцької ностальгії”. І це, на перший погляд і не дивно.

У сесійній залі на початок сесії було зареєстровано сто депутатських карток для голосування. В той час, як повідомили представники громадської організації “ГРАД”, самих депутатів було близько восьмидесяти. На початку сесії в процесі обговорення порядку денного з нього були виключені дуже важливі для нашого міста питання, як-то “Про внесення змін до Програми інформатизації Дніпропетровської міської ради на 2010-2012 роки” та “Про перейменування проїздів міста, найменованих іменами осіб, причетних до політичних репресій, організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні”.
Тож, інформаційний супровід діяльності міської ради й далі буде залишатися на рівні 10-20 річної відсталості, а мешканці Дніпропетровська й далі ходитимуть вулицями катів українського народу. На диво, давно назріле рішення про перейменування вулиць Постишева, Косіора та Чубаря зняте з лицемірним формулюванням “аби не допустити політичних інсинуацій”.
Депутати, більшість присутніх сесійній залі становили представники фракцій Партії Регіонів та КПУ, відмовились розглядати проект рішення, аби не допустити можливих політичних інсинуацій. Раніше передбачалося, що саме на ХХ-у сесію в Січеславі відбудеться перейменування вулиць, названих іменами катів української нації – Павла Постишева, Станіслава Косіора та Власа Чубаря, які, за рішенням Верховного Суду України, входять до переліку осіб, винних в організації Голодомору 1932-1933 рр.
На перейменуванні багато років поспіль наполягали й громадські активісти міста. Вулицю Станіслава Косіора планували перейменувати в Бульварну, а вулицю Власа Чубаря назвати на честь краянина Григорія Омельченка, який увійшов в історію як останній лоцман дніпрових порогів. На порядку денному були остаточно затвердженні зміни до міського бюджету, програми соціально-економічного розвитку міста та одразу кілька інших цільових програм. Січеславщина – один із регіонів, які найбільше потерпіли від Великого Голоду 1932-1933 рр., хоча точну кількість людей, які загинули у в цей період у краї, історики досі не можуть назвати. За останніми даними, їх щонайменше 65 тисяч – дані щодо такої кількості загиблих підтверджені архівом СБУ. Дослідники ж переконані, що жертв було набагато більше.
Слід нагадати, що ще 26 листопада 2011 р. МГО “Сокіл” та ВМГО “Студентська Свобода” з нагоди дня вшанування жертв Голодомору 1932-1933 рр. виступила з ініціативою перейменувати вулицю Станіслава Косіора, одного з організаторів політичних репресій та штучного голоду в Україні, на вулицю гетьмана Павла Полуботка. Постать гетьмана Павла Полуботка було обрано тому, що це видатний український громадський і суспільно-політичний діяч яскраво вираженого проукраїнського та антимосковського спрямування. До того ж, він є прапрадідом, згідно з дослідженнями історика Дмитра Яворницького, почесного громадянина Січеслава Олександра Поля.
Між тим у владних кабінетах упень рубати радянські назви не поспішають. Указ Президента Віктора Ющенка щодо перейменування так і залишився не виконаним, і мабуть ще довго буде таким підвішеним у повітрі. Однак попри це, одіозним стало перейменування безіменного проїзду в Амур-Нижньодніпровському районі міста на честь генерального секретаря СРСР Леоніда Брєжнєва. Як зазначив мер міста Іван Куліченко, найменування відбулось з ініціативи однієї з громадських організацій, яку він не назвав. Відповідні зміни, за інформацією з міськради, будуть внесені до реєстру містобудівного кадастру. Одіозна постать Леоніда Брєжнєва не дає спокою днєпрапєтровскім комунякам, які не визнають роки його перебування на посаді генерального секретаря (1964–1982) епохою неосталінізму, нових репресій та посиленням русифікації. Крім того, на околиці міста в Ленінському районі від вулиці Київської до хлібзаводу №9 городяни будуть ходити не по Гірській, а по вулиці 80-річчя Дніпропетровщини. У Самарському районі раніше безіменний сквер буде носити довгу назву: сквер 80-річчя створення Дніпропетровської області.
Одже, як бачимо міська влада Січеслава вкотре довела, що вона відстоює старі “савєцькі” ідеали та надалі не помічаючи супільно-політичних змін в місті в бік національно-патріотичного відродження вперто планує розбудовувати окупаційну доктрину “савєцького” Днєпрапєтровска. А тому, Крайовий Провід Січеславського “Соколу” закликає опозиційні політичні партії, громадські організації та небайдужих городян підтримати ініціативу і влаштувати пікет, з вимогою перейменування вулиць радянських вбивць. Наш голос має бути почутий! Не стійте осторонь, боріться! Слава Україні!
Денис Ковальов,
голова Січеславської обласної молодіжної громадської організації “Сокіл”
та член Дніпропетровського міського комітету ВО “Свобода”

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Yandex

1 Comment

  1. Ревуч сказав:

    Ось так сьогодні українофобська влада показує, що вона і досі боїться українців та молиться на комуністичних ідолів!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *