Іншонаціональні підрозділи УПА
2013/10/28
УВВ на Харківщині
2013/10/31

НАКАЗ КЛИМА САВУРА З ПРИВОДУ ІНОЗЕМЦІВ

Головнокомандувач УПА Дмитро Клячківський – “Клим Савур” 28 жовтня 1943 р. підписав наказ № 17 командирам відділів УПА та комендантам повстанського запілля:

«— припинити всі військові дії проти мадяр, румунів, словаків, латвійців та інших, які перебувають на нашій території і з примусу під німецьким терором виконують німецькі накази; — якнайшвидше увійти на місцях у порозуміння зі згаданими чужонаціональними військовими частинами і домовитись із ними у справі взаємної недоторканості. Не винищуймо себе взаємно, коли перед нами ще великі завдання, револю-ційно-визвольна протиімперіалістична боротьба за наші вільні держави;

— згадані національні частини гостинно приймати на наших селах, навіть допомагати харчами;

— якщо зайдуть якісь непорозуміння або сутички поміж нашими загонами та чужонаціональними військовими частинами на наших землях — повідомити службовою дорогою про винуватців конфлікту, а тоді відповідні чинники припинять опір. Це саме відноситься і до грабунків нашого майна й тероризування українських громадян;

— всіх повноважних представників чужонаціональних військових частин, перебуваючих на нашій території, які хочуть договоритися з нами, — відсилати і зв’язувати з політичними керівниками найнижче у воєнному надрайоні. Всі такі переговори мусять бути негайно передані або усно, або письмово до політичного центру при Генеральній воєнній окрузі. Робити дуже конспіративно і уважно;

— щоб дружбу поневолених і покривджених імперіалізмами народів краще наладнати, треба широко пропагувати поміж усіма чужинцями наші кличі, ідеї боротьби за вільні національні держави на національних територіях. Треба, щоб нас і нашу політичну постановку всі свої і чужинці знали;

— виступати з самообороною перед чужонаціональними військовими частинами можемо тоді, коли вони після порозуміння з нами продовжують тероризувати і грабувати наші села.

Наказ цей подати до відома всього війська і запілля, і згідно з ним поступати»

Таким чином, наказ зафіксував загальну стратегію головного командування УПА у ставленні до різних національних військових формувань, що воювали на стороні Третього рейха проти СРСР на Східному фронті, в тому числі й до угорців, чиї війська були значним військово-політичним чинником на теренах дій УПА та функціонування повстанського запілля. Досягнутий договір між ГК УПА та командуванням угорських окупаційних військ на території Волині наприкінці жовтня 1943 р. мав нелокальний характер і поширювався на всю територію розташування угорських частин у Західній та Правобережній Україн.

Оскільки головними ворогами українського визвольного руху, згідно з концепцією двофронтової боротьби УПА, визнавалися насамперед СРСР та Німеччина як імперіалістичні держави, то цілком реальним стало вилучення антиугорського фронту та встановлення мирних контактів з угорськими військами з метою налагодження подальшої співпраці.

Загалом курс на пошук контактів з Угорщиною цілком логічно вписувався в канву загальної політичної концепції ОУН(Б), спрямованої на створення спільного фронту поневолених та загрожених народів Європи та Азії під гаслами «Свобода народам! Свобода людині!»

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Yandex

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *