СОБОР НА КРОВІ. Серія восьма. Боротьба за народ.
2011/10/18
ОМЕЛЯН СЕНИК. Один із засновників і керівників УВО та ОУН.
2011/10/19

Радянські каральні органи МДБ на території Львівської області в 1947–1950-х рр.

Вирішальним у боротьбі з українським націоналістичним підпіллям ОУН і УПА радянське керівництво вважало 1946 р. На 10 лютого 1946 р. були заплановані вибори до ВР СРСР. Під керівництвом М. Хрущова, розпочалась активна кампанія нейтралізації ОУН і УПА, що передбачала їх повне знищення, ще до початку виборчої кампанії, оскільки остання розглядалась „питанням політичним”.З січня 1946 р. НКВС та НКДБ активізували діяльність, здійснивши ряд оперативних заходів. Головним з них була довготривала блокада частин УПА в зимових умовах Карпатського регіону. В січні 1946 р. в усіх сільських місцевостях розташувались гарнізони, чисельністю 25-100 бійців, на район відповідно 2000-5000. На території Західної України було зосереджено третину бойового складу військ МДБ цілого Радянського Союзу. Розпочались широкомасштабні прочісування території та облави, що нагадували фронтові атаки, які супроводжувались терором проти сільського населення.

В час блокади зазнала удару і УГКЦ. 10 березня у Львові завершився церковний собор, на котрому було ліквідовано греко-католицьку церкву. Протягом двох зимових місяців 1946 р. УПА втратила до 50% кадрового складу.
З метою успішності боротьби із ОУН і УПА указом Президії ВР УРСР від 25 березня 1946 р. народні комісаріати були перейменовані в міністерства. В кожному селі створювались винищувальні загони. На Львівщині в другій половині березня 1946 р. діяло 356 груп з 1400 бійцями. Усі операції МВС та МДБ супроводжувались кривавими розправами над населенням. В сільську місцевість скеровувався увесь районний партактив.
Прагнучи будь-яким чином перемогти підпілля, відповідно вказівки ЦК ВКП(Б) та Ради Міністрів СРСР наказом № 0074/0029 від 21 січня 1947 р. протидія ОУН і УПА переходить до компетенції МДБ. МДБ було підпорядковано внутрішні війська МВС та МДБ, Прикордонні війська, винищувальні батальйони, органи міліції. В Україні МДБ було передано понад 1600 оперативників, майже 18000 агентів, 25000 бійців ВВ МВС, 35000 бійців винищувальних батальйонів. В 2 Головному управлінні МДБ СРСР, що курував справи розвідки, було створено відділ 2-Н, як головний підрозділ по боротьбі з «українським буржуазним націоналізмом». В Україні ці функції виконує Управління 2-Н МДБ УРСР, яке безпосередньо очолювали заступники міністра МДБ УРСР (керівник: Дроздов, Сараєв, Шорубалка). У м. Львові та області чисельний штат відділу 2-Н становив біля 150 осіб. Станом на 10 вересня 1949 р. чисельний склад відділу становив 126 чоловік.
22 квітня 1947 р. був виданий перший наказ «Про посилення боротьби з націоналістичним підпіллям та його озброєними бандами в Українській РСР», що стосувався відділу 2-Н.
Головні завдання відділу 2-Н
– агентурне проникнення в середовище підпілля ОУН і УПА, його керівних ланок;
– захоплення та знищення керівництва підпілля, їх «оперативна» розробка;
– виявлення та ліквідація каналів постачання та зв’язку підпілля;
– моральне розкладення підпілля діяльністю агентури та провокацій;
– оперативно бойові дії оперативних груп, спецгруп (діяли під виглядом бійців УПА).
Крім того, працівники відділу 2-Н безпосередньо відповідали за проведення міжрайонних військово-чекістських операцій, закріплення рейдуючих груп МДБ, поширення серед населення та підпілля інфекційних захворювань, контроль над акціями виселення населення, утримання в’язниць та таємних місць ліквідації підпільників і противників радянського режиму, утримання так званих «млинів» і «трамваїв» – про вокативних бункерів і катівень, створення так званих «оперативних секторів» – на Львівщині 9, тощо.
Додатково, в структурі відділу були створені також спеціальні відділи, як: 1 – розшук і ліквідація членів Центрального і краєвих проводів ОУН; 2- оперативна розробка середніх керівних ланок підпілля, 4 – керівництво спецбоївками, 5- вербувальний.
19 березня 1947 р. на основі наказу МДБ УРСР №15/2/9876 створено відділи 2-Н обласних управлінь Західної України. В вересні 1947 р. відділ поповнили ще 570 оперативників з Східного Сибіру, до червня 1948 р. – ще майже 1800 чоловік.
Найвідоміші заходи працівників відділу: ліквідація Р. Шухевич-«Вовка», П. Федуна-«Шакала», В. Галасу-«Крота», Д. Клачківського-«Щура», Р. Кравчука-«Бегемота», В. Сидора-«Військовика», тощо.
З березня 1954 р. функції відділу 2-Н по боротьбі з націоналізмом було покладено на 4 Управління КДБ, що діяло до березня 1960 р. На його «рахунку» – ліквідація С. Бандери. В цей час головним завданням відділу стає оперативна гра проти української політичної еміграції та її розкол, виявлення і ліквідація противників режиму. З 1967 р. і до 1991 р. ці функції було покладено на 5 Управління КДБ.
Нижче наводиться перелік осіб, відзначених міністром МДБ Ковальчуком таємним наказом № 006816 від 1950 р. ЗА ЛІКВІДАЦІЮ ГОЛОВНОГО КОМАНДИРА УПА І ПРОВІДНИКА ОУН Р. ШУХЕВИЧА-«ТАРАСА ЧУПРИНКУ»:
1. заступник начальника Управління 2-Н МДБ УРСР підполковник Шорубалка Іван Кирилович;
2. заступник начальника Управління МДБ Львівської області полковник Фокін Віктор Іванович;
3. заступник начальника Управління МДБ Львівської області Данілов Антон Андронович;
4. начальник Штабу ВВ МДБ Українського округу полковник Ігнатов Євген Федорович;
5. заступник начальника Управління 2-Н МДБ УРСР Чепак Трохим Павлович;
6. заступник начальника Управління 2-Н МДБ УРСР майор Биков Григорій Васильович;
7. начальник 7 відділу МДБ Львівської області Кашевський Владимир Миколайович;

Смертельне поранення автоматною чергою наніс керівнику українського антикомуністичного Руху Опору сержант Віктор Панін…

М. Вахула, Голова правління ГО “Сумління”

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Yandex

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *