Великий Голод
2015/11/28
Герої України. Крути. Перша Незалежність (документальний фільм)
2016/01/20

«Шпитальки» — винахід УПА

При штабах військових округів УПА діяли підрозділи медичної опіки. Медично–санітарний відділ займався організацією невеличких лікарень, названих «шпитальками», пунктів перев’язки, опікувався пораненими та хворими. Фармацевтичний — заготовляв медичні препарати, харитативний — опікувався родинами членів ОУН та УПА, заарештованих чи засуджених, і дітьми–сиротами. Господарський відділ організовував вишколи медиків.

Винятково складні обставини, за яких доводилося оперувати й виходжувати вояків УПА, постійний ризик і жертовність повстанських медиків нині важко уявити. І все ж їм постійно доводилося працювати в умовах окупації: спершу — німецької, потім — радянської. Ті, хто проводив дні і ночі в лісових підземних бункерах, відчували постійний психологічний тиск: якщо «шпитальку», прочісуючи віддалені масиви, виявляли енкаведисти, розв’язка була лише одна — смерть. Живими пацієнти лісових лікарень та їхні рятівники в білих халатах зазвичай не здавалися, як, приміром, Катерина Лукань (псевдо Галина) із гуцульського села Кобаки, котра підірвала себе гранатою в оточеному «червонопогонниками» схроні.

«Будували підземні лікарні лише вояки УПА, аби звести до мінімуму ризик розконспірації. На заздалегідь ретельно підібране для лісової лікарні місце в теплу пору року прибувало зо два рої повстанців (20—30 вояків) з іншого регіону. Упродовж місяця вони споруджували об’єкт, не контактуючи з місцевим населенням. Харчі їм доставляла сітка ОУН, не знаючи для кого вони призначені. Лікувальний об’єкт, як правило, складався з кількох невеликих приміщень — операційної, кімнати для медичних працівників, господарського відділення та «палати», в якій вміщалося близько півтора десятка хворих та поранених. Завершивши роботи, вояки маскували бункер і рейдували на попереднє місце дислокації. Лише після цього до «шпитальки» непомітно прибував медперсонал з охороною».

Восени 1943 року завершилося формування структури підпільного Українського червоного хреста (УЧХ) і Санітарної служби УПА. Структури УЧХ функціонували в системі «запілля» й мали займатися підбором і підготовкою медичних кадрів, збиранням ліків, медичних матеріалів та інструментів, організацією підпільних лікувальних установ. Так, передбачалося, що на території кожного організаційного «куща» УЧХ створює одну санітарну криївку, забезпечену всіма засобами з догляду за пораненим або хворим, а на території району – один підпільний госпіталь, у якому можна було б розташувати до 15 по­­ранених. Через мережу УЧХ до Санітарної служби УПА було залучено близько 100 фахових лікарів та 150 студентів медичного факультету. Сотні дівчат із жіночої референтури ОУН пройшли спеціальні курси санітарок.

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Yandex

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *