ЗУНР. Історія України – Галичина. Шлях до Соборності
2012/01/24
КАРХУШЕМЦІ ТА УКРАЇНСЬКА МОВА
2012/01/24

СТЕПАН ФЕДАК, син СТЕПАНА ФЕДАКА

Замахом 25 вересня 1921 року на лідера Польщі Юзефа Пілсудського та львівського воєводу Казимира Гра­бовського розпочалась бойова діяль­ність Української Військової Органі­зації.

УВО була створена в Празі у 1920 році колишніми офіцерами Українських Січових Стрільців та Української Галицької Армії. Важ­ко переживши поразку визвольних змагань 1917-1920 років, військові відмовились складати зброю і залиша­ючись вірними присязі та своєму провідник Євгену Коновальцю, вирішили продовжити боротьбу шляхом створення підпільної бойової організації.

У 1921 році Галичина, колишня австро-угорська про­вінція, за нормами міжнародного права формально знаходи­лась під протекторатом країн-членів Антанти, та фактично була захоплена поляками. Замах на найвизначнішого в той час державного та військового діяча Польщі став формою протесту українців щодо польської окупації.

Знаменно, що замах виконав Степан Федак – син одно­го із найвідоміших та найшановніших в Галичині українців. Степан Федак-старший був адвокатом, директором страхо­вого товариства «Дністер» та цілого ряду українських уста­нов. Саме він на момент виконання сином атентату очолю­вав український горожанський комітет – єдину українську репрезентаційну структуру перед польською владою.

Степан Федак-молодший, виконавець невдалого атентату, ще з 14-літнього віку перебував у складі Січових Стрільців, згодом навчався у Віденській Військовій Академії, воював у лавах Української Галицької Армії, але, переживши пора­нення та тиф, повернувся до цивільного життя. На момент замаху Федаку виповнився лише 21 рік.

Атентат відбувся у неділю, 25 вересня 1921 року – у час офіційного візиту до Львова маршала Пілсудського. Після святкового обіду, йдучи від ратуші до автомобіля, в сторо­ну Пілсудського та львівського воєводи Грабовського Федак зробив три постріли. Четвертим атентатник намагався по­збавити себе життя.

Проте захист автомобіля, а ще той факт, що постріли спрямовувались із незручного місця, спричинили до невдачі (хоча воєвода Грабовський й отримав поранення).

Як пізніше згадував Федак-молодший, спочатку йому вдалось зайняти місце в першому ряді натовпу, але згодом його відтіснили і стріляти довелось над головами людей. Атентатника на місці було схоплено й жорстоко побито.

Судова розправа, яка почалась через рік після невда­лого замаху, стала класичною для усіх наступних гучних процесів над членами УВО та ОУН: заяву на право бути оборонцями підсудних (на лаві знаходилось 12 членів УВО) подали усі найвідоміші українські адвокати, а сам про­цес став пропагандою українських визвольних ідей. Всі обвинувачені відмовились давати свідчення польською мо­вою і заявили, що не є громадянами Польщі, а тому проте­стують проти звинувачення в «державній зраді». Адвокат доктор Олесницький пішов ще далі в аргументації, що Гали­чина є особливою, у міжнародному відношенні, територією. Щоби довести проти якої саме держави був скоєний злочин, Ярослав Олесницький вимагав, щоб трибунал звернувся до міністерства зовнішніх справ Польщі із вимогою, нада­ти юридично завірені копії Сен-Жерменських та Севрських угод (в яких згадувалось про протекторат Антанти над Галичиною), а також покликати в ролі свідків міністра закор­донних справ Нарутовіча та делегата Польщі до Ліги Націй професора Ашкеназого. І хоч ці вимоги не були задоволені, українцям вдалось успішно представити проблему Галичи­ни у світових медіа.

Польська Феміда виявилась лояльною до обвинуваче­них. Як наслідок, Степан Федак-молодший отримав 6 років тюрми, а інші підсудні – ще менше.

Так закінчився перший бойовий чин Української Війсь­кової Організації. І хоч результат виявився незадовільним і назва самої організації жодного разу не була згадана, Україна і світ чи не вперше відчули, що на політичному полі з’являється нова українська сила.

Святослав Липовецький “Червоно-чорне. 100 бандерівських оповідок”

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Yandex

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *