Олег Скрипка: українці захоплюються оспівуванням власних поразок
2011/12/28
Läran om staten: якісна освіта як запорука єдності нації
2011/12/30

Сучасні перспективи української революції (до дня народження Степана Бандери)

Дехто, навіть в середовищі націонал-патріотів говорить, що ідеї М. Сціборського, Д. Донцова, Я. Стецька, С. Бандери та інших теоретиків і практиків українського націоналізму зараз не на часі, що національна революція в ХХІ ст. неможлива, що в нашу продажну виборчо-ліберальну добу думки про народні визвольні змагання застаріли. Можливо хтось вірить в можливість еволюції цієї олігархічної системи до такої, яка б відповідала інтересам української нації?

Особисто я вважаю, що це марна надія. Про перспективи української антибільшовицької революції багато писав Степан Бандера. Тож напередодні його дня народження хотілось би кілька слів сказати про перспективи української антиолігархічної революції.

Необхідність національної революції

Після 20-ти років незалежності в Україні сформувалась доволі стабільна політична система. Система, яка працює на визискування з державного бюджету і природних багатств, а як наслідок і більшості населення, ресурсів для правлячої меншості. Ні для кого не є секретом, що сучасна політична та економічна “еліта” – це сплав колишніх “червоних директорів” та парторгів з рекетирами 90-х років. В їхніх руках знаходиться вся економічна потуга країни – заводи і фабрики, шахти і родовища, банки, готелі, торговельні мережі та інші підприємства. Останнє, що їм залишилось “приватизувати” – земля. Тоді можна починати нас всіх офіційно “закріпачувати”.

Стабільність такої політичної системи забезпечують мас-медіа, більшість з яких є власністю олігархів. Нам “промивають” мозок різними телешоу, серіалами та фільмами. Масова культура та продажне кіномистецтво замість якихось духовних цінностей та великих ідей пропагує матеріалізм і життя на рівні інстинктів: поїсти, випити, покохатися, покататися на дорогому авто і побувати на відпочинку де “все включено”. Крім того з телеекранів постійно лунає явна та прихована антиукраїнська пропаганда.

Ще одним гарантом стабільності політичної системи є необхідність мати великі гроші для перемоги на виборах. А гроші хто має? Правильно, той хто їх вкрав в нас з вами. Потім за частинку з них “багатий дядько” нас всіх оптом купує. І яка різниця, яке прізвище Президента, Прем’єра чи депутата, коли за його спиною стоять одні й ті ж самі спонсори. Тому і так звана “Помаранчева революція” – насправді не була революцією, а лише “випусканням пари” і зміною прізвищ на табличках високих кабінетів. Степан Бандера в статті “Перспективи української національно-визвольної революції” писав: “Суть революції полягає в докорінній зміні, яка охоплює зміст і структуру державно-політичного, суспільного духового й економічного життя. Нові ідеї, нові сили і нові системи підіймають боротьбу проти ідей, сил і систем пануючих у дотеперішньому укладі, щоб їх усунути, перебрати керму життям і розвитком свого народу та дати йому новий напрям і нові форми.” Що з цього докорінно змінив Майдан? Треба подивитися правді в очі і визнати, що нас використали як “прапороносне м’ясо” (слава Богу не гарматне). І саме тому так сталося, що за спиною людей, які стояли на трибуні Майдану потирали руки “модні вуйки” з мільярдами в кишені

Майбутня революція

Зараз ми бачимо акції протесту, викликані незадоволенням людей тією соціальною політикою, яку проводить уряд. Але без політичних вимог, без бажання змінити цинічну систему, яка встановлює таке розшарування суспільства, максимум що можна отримати від акцій протесту – це невелику кісточку з панського столу (і то ненадовго).

З часом невдоволення владою лише посилиться. Але чи закінчиться все це революційними змінами чи система продовжить своє існування в інших образах? Це залежить від того, чи будуть готові люди взяти владу в свої руки і стати господарями на землі, за яку проливали кров наші предки.

Хто очолить українську революцію? Яким методом (мирним чи ні) відбудуться зміни? На жаль, ці питання залишаються відкритими. На жаль, зараз не має в Україні людей штибу Коновальця і Бандери. На жаль, націоналістичні сили в Україні і на кілометр не наближуються до ОУН і не відповідають вимогам сучасності. Як справедливо їх назвав хтось з моїх знайомих – “клуби історичної реконструкції епохи І половини ХХ ст. в Західній Україні”.

Але не слід падати у відчай. Тому, що нація мусить прокинутись. А великий час породжує великі особистості. І мрія Великої, Могутньої, Багатої, Справедливої Держави УКРАЇНА мусить здійснитися. І це залежить лише від нас, простих людей. Тому, що час змін вже наближається. І потрібно бути готовим до нього, щоб вкотре не проспати.

P.s. Вітаю всіх з святом 1-го січня – Днем народження Провідника української нації Степана Бандери. І символічно, що саме з цією датою багато українців пов’язують початок нової надії, нової легенди, нової епохи, і зрештою, нового життя.

Слава Україні!

Мирослав Кабаль

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Yandex

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *