Йосип Васильович “Луговий” Демчук
2013/02/01
ЯКІ ПІДРУЧНИКИ З ІСТОРІЇ ПОТРІБНІ УКРАЇНСЬКИМ ДІТЯМ?
2013/02/06

ВЕЛИКИЙ РОМАНТИК І ДОН КІХОТ ГАЛИЦЬКОГО ПІДПІЛЛЯ

Ім’я Михайла Колодзінського стало відомим завдяки подіям на Закарпатській Україні. Уже тоді сучасники підкреслили, що: «Дер­жава Карпатської України тво­рилася так, як завжди твориться українська держава: без зброї, без набоїв, без допомоги ні від кого, в боротьбі на два фронти – на цей раз проти мадярів і чехів для відміни – і як завжди з третім ворогом за плечима, готовим до скоку, та з диверсією польських банд у нутрі держави. Боротьба за владу була безнадійна. Осталася тільки боротьба за честь Карпатської України. Остався той самий вибір, як колись Крутянцям…».

Героя та шефа штабу Карпатської Січі полковника Ми­хайла Колодзінського назвали великим романтиком та дон­кіхотом галицького підпілля, адже саме він мріяв та й не лише мріяв, але й творив військову потугу бездержавної нації.

Усе розпочалося 26 липня 1902 року, коли в українській римо-католицькій родині Колодзінських народився син Ми­хайло. В тому, що родина була латинського обряду був за­кладений й певний позитив – Михайло, як мало хто з його ровесників-українців, потрапив до польського війська – старшинської школи та вступив на правничий факультет Львівського університету.

В студентські роки його п’ять разів затримувала поліція і він відбував ув’язнення. Уже тоді за ним закріпилася осо­блива характеристика: «Колодзінський – людина скром­на й незвичайно солідна. В поведінці був завжди чемний і ввічливий… не надто мовний. Радше слухав, що інші гово­рять. Визначався сильною волею і великою витривалістю. Коли брався за якусь справу, доводив її солідно і до кінця. Був спокійний, зрівноваженої вдачі. Був педантно обов’язковий і завжди дотримував обіцянок».

З 1933 року він живе в Європі – Італії, Німеччині, . Нідерландах, Чехословаччині та Австрії. Його основним завданням стає військове навчання. Цікаво, що Михайло Колодзінський відбував вишкільні курси й був інструктором у таборах хорватських «усташів» в Італії.

Його перу належить ряд праць на військову тематику, серед яких й концептуальна «Українська воєнна доктрина».

Колодзінський вірив й мріяв про українські військові сили і загинув як вояк на полі бою. Йому належали й оці слова: «Бо коли вже нема розумного виходу з тяжкого поло­ження, то треба вміти вмерти по-геройськи, щоб така смерть була джерелом сили для молодих поколінь».

Святослав Липовецький “Червоно-чорне. 100 бандерівських оповідок”

Поділитися в соціальних мережах

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to Yandex

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *