У 1944—1950-х рр. більшість населення, побоюючись репресій з боку радянської влади, вже не наважувалася надавати активну допомогу українському національно-визвольному руху. Це відбито і в документах підпілля ОУН. Така зміна була закономірною, адже часто слабші змушені підтримувати сильніших. У документі референта СБ Станіславського окружного проводу ОУН Івана Синенка – “Яра” (22 квітня 1947 р.), зазначено: “Населення …
Навесні 1943 року, на визволеній бійцями Української повстанської армії від нацистських окупантів території Волині виникла Колківська республіка. Це повстанське державне утворення проіснувало аж до початку листопада 1943 року, засвідчивши тяглість ідеї української державності від доби Перших визвольних змагань 1917–1922 років. Про Колківську республіку та її місце в історії України кореспонденту Інформагентство АрміяInform розповів редактор онлайнового …
Однією із закритих тем у роки комуністичного режиму була участь українських патріотів у антинацистському Рухові опору, зокрема діяльність українського національно-патріотичного підпілля на Полтавщині, про яке заборонялося навіть згадувати. Проте і в умовах державної незалежності України дослідження даної теми пов’язане з численними труднощами, викликаними насамперед браком документів.Імена багатьох українських патріотів-підпільників невідомі, адже вони боролися і вмирали …
12 серпня 1916 року біля Бережан почалися запеклі бої Українських січових стрільців із російськими військами за гору Лисоню, які тривали до кінця вересня. Російський царат посилав військо, щоб прибрати до своїх рук Галичину. На окупованих землях закрили українські видавництва, розгромили осередки «Просвіти», представників місцевого духовенства заарештували й заслали до Московської губернії. Протидія українців була закономірною. …
Бої Українських січових стрільців із російськими військами за гору Лисоню Докладніше »
11 серпня 1989 року постановою Пленуму Верховного Суду УРСР було реабілітовано учасників так званої Спілки визволення України у зв’язку з «відсутністю у діях засуджених складу злочину». Процес СВУ був показовою справою, сфабрикованою радянськими каральними органами наприкінці 1920-х років проти провідних діячів української наукової, культурної та церковної інтелігенції, яку звинувачували в антирадянській діяльності. Мета органів ОДПУ …
10 серпня 2012 року набув чинності мовний закон «Ківалова-Колесніченка». Ним було передбачено, що в 13 регіонах України російська мова отримує статус регіональної, який практично прирівнює її до державної. Закон дозволяв використовувати в офіційному діловодстві не українську мову, а ту, якою у конкретному регіоні розмовляє не менш як 10% жителів. Сценарій його підготовки й ухвалення вкотре …
8 серпня 1917 року у Києві на залізничній станції Пост-Волинський російські полки з кулеметів обстріляли ешелон 1-го Українського полку ім. Богдана Хмельницького, який відправлявся на фронт. Перший український полк імені Богдана Хмельницького був першою українською військовою частиною в російській армії. Він був сформований 1 травня 1917 р. із українців-добровольців, які повернулися з Першої світової війни …
Розстріл 1-го Українського полку ім. Богдана Хмельницького Докладніше »
30 червня 1907 року народився політичний та військовий діяч, Головнокомандувач УПА Роман Шухевич (псевдо Тарас Чупринка). Народився провідник в містечку Краковець, на Галичині у родині судді. Навчався у Народній школі в Кам’янці Струмиловій в 1913-1917 роках. Досягнувши 10-річного віку вступає до Львівської гімназії де здає так званий іспит зрілості. Будучи ще досить юним Роман цікавиться …
30 червня 1941 року у Львові Українськими національними зборами проголошено декларацію про відновлення Української держави. Після поразки Української революції 1917-1921 років Україна втратила незалежність, а її землі опинилися у складі СРСР, Польщі, Румунії та Чехо-Словаччини. Однак українці не змирилися. Уряд УНР в екзилі, гетьманські кола та націоналістичні організації продовжили боротьбу за створення незалежної держави. У …
21 червня 1992 року В’ячеслав Чорновіл, лідер Народного руху України, скликав «Переяславську раду», де розірвав так звану «Переяславську угоду» Війська Запорозького з московією 1654-го року. У місто з’їхались представники козацьких організацій. На «майдані Возз’єднання» Чорновола обрали гетьманом України. “Відсьогодні і допоки сонце світить над Україною, стара присяга цареві московському не діє, бо козацтво її зрікається, …
В’ячеслав Чорновіл, Переяславська рада, 1992 рік Докладніше »
