Нестор Махно — завдяки старанням радянських пропагандистів більше, ніж півстоліття, для більшості людей асоціювався з підлим шахраєм, який ладний забрати в людини останню свитину.
Люди, які дивилися радянське кіно про роки громадянської війни, бачили Махна неврівноваженим бандитом з великої дороги, який хильнувши оковитої мав, наприклад, звичку вправлятися у стрільбі з вогнепальної зброї.
Проте легенди та народні перекази, більше того – історичні документи зображають цього чоловіка геть інакше. Ким же тоді насправді був, та що за душею мав, такий облюбований радянськими кінематографами селянський ватажок — Махно?
…Бунтарський характер Нестора Махна проявився ще змалечку. Хлопець з незаможної, багатодітної родини змушений був працювати на полях поміщиків та колоністів, і завжди конфліктував з хазяями. Протестував проти спроб принизити його, тому як тільки міг помститися, шкодив. А коли подорослішав не вагаючись вступив до лав анархістської організації «Спілки бідних хліборобів», що діяла на тодішній Катеринославщині.
«Спілка бідних хліборобів» трималася на ентузіазмі, а точніше — на грабунку багатих. Нестор Махно разом з побратимами-анархістами зі Спілки у паперових чорних масках вривався до місцевих торговців та вимагав по 500 рублів для «бідних хліборобів». За такі розбійницькі напади поліцейські не раз його затримували. Але невдовзі все одно відпускали додому.
Проте невдовзі власті вирішили ліквідувати Спілку бідних хліборобів. І вистежили її керівників. Цього разу Махна арештували. Його разом з іншими гуляйпільськими анархістами засудили до страти через повішання. Однак, Нестора від страшного вироку врятувала помилка у метриці. За документами Нестор ще на один рік занадто молодим — тобто неповнолітнім, щоби його могли стратити. Махна просто запроторили у тюрму. Відсиджував він тривалий термін у знаменитій Бутирській тюрмі у Москві.