ОУН утворилась в 1929 році і її засновники дійсно захоплювались правими, тоталітарними ідеями і шукали союзників серед країн, де схожі режими прийшли до влади – це, в першу чергу, Німеччина, Італія, Японія та імперіалістична Англія.
З початком Другої Світової змінились обставити і виклики, тому ОУН постала перед потребою зміни ідеології.
В 1940 році на землі Східної України відправились так звані Похідні групи ОУН – групи членів ОУН, котрі повинні були пропагувати ідеї Організації та схиляти населення до збройної боротьби за Українську Державу. Через деякий час стало зрозуміло, що з існуючою доктриною та з розмитими поняттями про майбутнє державне будівництво ОУН підтримки не отримає.
Крім того, з кінця 1942 року розгортається підпільна партизанська боротьба проти німців та, спочатку, радянських партизан, а потім і Червоної Армії. Утворюється УПА – Українська Повстанська Армія, котра декларується як надпартійна та надорганізаційна сила всього українського народу, але керівні посади там отримують члени ОУН.
Все це змушує ОУНівців переглянути свої офіційні позиції. В виданнях та документах періоду 1941-43 року проглядається шлях переходу від попередніх гасел до нового: «Воля народам – Воля людині». Крапку в цих змінах поставив Третій Великий Надзвичайний Збір Організації Українських Націоналістів, котрий відбувся в серпні 1943 року.
Збір підтвердив, що головна мета ОУН – створення Української Самостійної Соборної Держави. ЇЇ політичний режим мав бути заснований на соціальній справедливості. Земля мала стати власністю селян. Важку промисловість і транспорт планували націоналізувати. За робітниками визнавалося право брати участь в управлінні заводами і фабриками. Гарантувалося право на 8-годинний робочий день, справедливу оплату праці, свободу профспілок, слова, думки, переконань, рівність у правах усіх громадян, у тому числі й національних меншин.
Такі зміни відкрили перед Організацією можливості для вербування в свої ряди нових категорій людей.
Саме в цей період був покладений початок всім трансформаціям та змінам, які відбулись протягом 40-вих років та дало можливість змінити становище ОУН в очах населення з маргінальної елітарної групки до перспективної всеукраїнської організації.