65 років тому 23 січня 1947 р. у бою з енкаведистами загинув Микола Арсенич-Березовський, генерал УПА, керівник Служби Безпеки ОУН.
Микола Арсенич-Березовський (псевд.: «Березовський», «Григір», «Дем’ян», «Максим», «Микола», «Михайло»; *27 вересня 1910, Нижній Березів Косівського району, Івано-Франківська область — †23 січня 1947, Жуків Бережанського району, Тернопільська область) — один із дев’яти генералів УПА і єдиний генерал безпеки УПА. Золотий хрест заслуги (1946). Член УВО, Пласту, ОУН (1929). Створив військову контррозвідку ОУН — СБ ОУН.
Походив із гуцульської селянської родини, мав 4 братів. У школі проявив себе як здібний учень, зарахований у Стрийську гімназію, яку закінчив у 1929 році. У шкільному віці цікавився національно-визвольним рухом: спочатку став членом Стрийського Пласту, згодом вступив в УВО, а з 1929 року — в новостворену ОУН.
Закінчивши гімназію, поступає на перший курс юридичного факультету Львівського університету, де навчався до 1936 року. У цей час редактор газети «Нове село».
У 1936 році за участь у студентських виступах потрапляє до в’язниці. 1937−1938 — лідер українських політв’язнів у тюрмі «Бригідки». 1939 — учасник Конгресу українського студентства. Після розколу ОУН приєднався до фракції Степана Бандери. 1939 навчався на спеціальних курсах військової розвідувки під Краковом, який організувала ОУН спільно з німецьким Абвером. Згодом сам викладав на Краківських курсах. У лютому 1940 року очолює військову розвідку Проводу ОУН (р).
З березня 1941 очолює Службу Безпеки ОУН (б) (заступив на цій посаді Миколу Лебедя. Саме під керівництвом Миколи Арсенича починає створюватися та розбудовуватися ефективна мережа територіальних органів СБ. Новостворені відділення СБ були незалежними від місцевих керівників ОУН, підпорядковувалися тільки по службовій вертикалі. Починаючи з кінця 1943 — початку 1944 підрозділи СБ починають частково підпорядковуватися місцевому проводу ОУН та УПА. З ініціативи генерала Арсенича відбувається розробка та удосконалення форм, методів розвідувальної та контррозвідувальної діяльності.
Саме Арсеничу належить заслуга створення Служби Безпеки, яка на рівних могла боротися з двома найпотужнішими спецслужбами того часу Гестапо та НКВД.
Мав репутацію одного з найкращих конспіраторів ОУН. 1944 разом з іншими провідниками ОУН (б) провів переговори з представниками Рейху про спільну боротьбу проти СРСР. Один із ідеологів нової збройної тактики ОУН після закінчення Другої Світової війни. Історик Володимир В’ятрович дає таку оцінку Арсеничу:
Микола Арсенич ніколи довго не затримувався на одній території і зі своєю охороною чисельністю 20 підпільників пересувався з одного району в інший, здійснюючи перевірку діяльності своєї мережі. Завданням СБ ОУН було посилити дисципліну, очистити підпілля від впливу ворожої агентури. …Діяльність СБ ОУН уважно вивчали НКВД і Гестапо, її аналіз публікувався в сучасних спеціалізованих російських виданнях в контексті боротьби Росії з чеченськими повстанцями
Учасник ІІ (1941) та ІІІ (1943) Великих надзвичайних зборів, конференцій ОУН (1941—1943), нарад керівного складу ОУН (б) та УПА — (1944—1946)
Будучи оточеним диверсантами НКВД СРСР, застрелив себе і дружину.
Лицар Золотого Хреста Заслуги 1946, генерал контррозвідник (Служби Безпеки) (посмертно).