ПАРЛАМЕНТАРІЙ

29 серпня 1931 року у курортному містечку Трускавець було здійснено атентат на відомого польського політика та парламентаря Тадеуша Голуфка…

Виконавці атентату, яких було двоє, потрапили в кімнату посла і трьома пострілами вбили польського високопосадовця. Зважаючи на сильну зливу, яка була того вечора, важко було виявити не лише сліди оунівців, але й відрізнити звуки пострілів від грому.

Атентат на Голуфка викликав гостру реакцію не лише польського суспільства, але й неоднозначне став­лення українців. Голуфко, який був заступником голови «Безпартійного Блоку співпраці з урядом» – проурядової польської партії, що підтримувала політику Пілсудського, належав до тих ключових осіб, які намагались налагодити співпрацю з українськими політичними колами.

Саме Тадеуш Голуфко презентував так званий «уго­довський» напрямок переговорів між двома націями. Мова йшла про угоду, згідно якої українці отримають певні права, а натомість засвідчать повну лояльність до польської дер­жави. Однією із гострих тем, які обговорювались на той час, стало питання відкликання українцями своєї скарги до Ліги Націй відносно масових знущань польської влади над українцями в ході «пацифікації».

Тадеушу Голуфкові відводилась роль примирювача між польськими та українськими політичними елітами. Проте в суспільстві існували й інші погляди на «угодовство» і саме цю сторону займала Організація Українських Націоналістів. Рішення про вбивство Голуфка було прийнято надзви­чайно оперативно, після того, як член організації, що був сторожем у пансіонаті, повідомив своїм керівни­кам про приїзд варшавсь­кого гостя до Трускавця. За збігом обставин, лю­дина, яка відповідала за атентат – Зенон Коссак, був випадково арештова­ний поліцією напередодні замаху на Голуфка, таким чином поляки, незважа­ючи на свою агентурну сітку, яка була на той час і в рядах націоналістів, не змогли натрапити на сліди вбивць. І коли через два роки відбувся судовий про­цес, то на лаві підсудних знаходився лише Олесь Буній – вищезгаданий сто­рож пансіонату.

Вдалий атентат на Голуфка був справою зовсім ново­го покоління бойовиків. Тут вперше в ролі організатора з’являється постать майбутнього командира УПА Романа Шухевича, саме ж виконання атентату належало членам «дрогобицької п’ятірки» ОУН – Василю Біласу та Дмитру Данилишинові, які через рік стали найлегендарнішими по­статями на Галичині.

Святослав Липовецький “Червоно-чорне. 100 бандерівських оповідок”

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Bandera.lviv.ua :: Бібліотека націоналіста