Події, які відбувалися на Майдані Незалежності в Києві в грудні – лютому, провладні ліберальні видання вже назвали “Революцією гідност”.
Суспільству нав’язується думка, що революція вже відбулася, Майдан досяг своїх цілей, злочинний режим Януковича замінений на режим “реформаторів” Порошенка-Яценюка, Україна інтегрується в Європу. Нажаль, значна частина суспільства їм вірить. Проте, нинішній період, це лише короткий перепочинок перед рішучим народним наступом, який остаточно змете олігархічний режим та створить умови для побудови в Україні нового справедливого суспільного ладу.
Чому події на Майдані не були революція? Тому, що революція означає докорінну зміну суспільного ладу. Лад в Україні не змінився. Країна, як і раніше, знаходиться під владою олігархічних кланів.
Змінилися обличчя при владі, але не змінилася її суть. Замість Януковича став Порошенко, замість Азарова – Яценюк, замість Рибака – Турчинов. Комусь нові обличчя при владі можливо подобаються більше від попередників. Але, чи змінилося становище народу? Очевидно, лише погіршилось.
Скориставшись ейфорією частини населення після вдалого перевороту, влада, як завжди, звинуватила в усіх бідах попередників та пограбувала широкі верстви населення. Насамперед, відбулася девальвація гривні більш, як на 50%. Зростають ціни. При цьому зарплати та пенсії, в кращому разі, залишаються незмінними. В основі девальвації гривні лежать системні проблеми української економіки до яких призвели так звані ринкові реформи, що проводилися в країні вже понад 20 років. Проте, якщо уряд Азарова намагався приховати проблеми і якось протягнути до виборів, які планувалися на 2015 рік, то уряд Яценюка, скориставшись народною довірою, поспішив перекласти економічні проблеми країни на плечі простих українців. Теж саме стосується підняття тарифів. Уряд явно не розуміє, що й попередні тарифи були занадто високі для більшості населення. За нинішніх тарифів кількість неплатників ще більше зросте. Не виключено, що після підняття тарифів комунальні господарства будуть збирати ще менше коштів ніж за старими.
«Для знищення олігархічного ладу в Україні необхідно провести націоналізацію підприємств»
Ще одна ініціатива уряду – це приватизація. Олігархи вже з нетерпіння чекають ласих шматків, які ще залишилися в України. Звісно, платити за стратегічні підприємства їх реальну вартість, ніхто не збирається. До переліку об’єктів приватизації потрапила навіть українська газотранспортна система. Свого часу, коли уряд Азарова хотів передати ГТС російському “Газпрому”, цьому опиралися депутати від “Батьківщини” та інших так званих опозиційних партій. Зараз колишні опозиціонери самі збираються віддати ГТС тільки не Росії, а американським і європейським компаніям. Незалежно від своєї геополітичної орієнтації, спільною метою всіх олігархічних кланів є пограбування України.
Так званий уряд реформаторів не має жодного уявлення про те, які реформи дійсно потрібно роводити, щоб вивести економіку України з кризи. Натомість, він сліпо виконує рекомендації МВФ. Урядовці та їх група підтримки вводять людей в оману, стверджуючи, що виконання вимог МВФ призведе до зростання економіки та добробуту громадян, і що мовляв таким шляхом йшли всі країни Європи, щоб забезпечити собі високий рівень життя. Це брехня. МВФ турбує не зростання нашої економіки, а повернення нами боргів іноземним компаніям та банкам. В зв’язку з цим, МВФ вимагає підняти податки та урізати соціальні витрати і уряд на це погоджується. Чи сприяє це зростанню економіки, яка знаходиться в важкому стані? Ні – це лише сприяє падінню виробництва і споживання. Адже всі податки бізнесмени закладають в ціну своєї продукції, а платять їх споживачі, тобто прості громадяни. Коли, Яценюк з радістю повідомляє про те, що уряд підняв рентні платежі на видобуток корисних копалин, і олігархи готові їх платити, він упускає суттєву деталь, що платити, насправді, доведеться ці податки не олігархам, а українському народові. Скорочення ж соціальних витрат знижує попит населення на товари й послуги і ще більше обвалює виробництво. Разом з тим, реальних грошей для підтримки економіки України МВФ не дає. Отримані від МВФ кошти Національний банк України розміщує на депозитах в західних банках та купує цінні папери США.
Під час одного з своїх виступів у парламенті, Яценюк заявив, що Україна ніколи не допустить дефолту. Тобто, він підтвердив, що захищає інтереси іноземних кредиторів, а не українського народу. Лише дефолт і списання хоча б частини боргів дозволить врятувати Україну від фінансового колапсу і забезпечить економічне зростання. Вся нинішня економічна політика Уряду спрямована на пограбування народних мас. У виграші від неї лише олігархи, корумповані чиновники та іноземні фінансові групи. Жодна з злочинних схем розграбування бюджетних коштів не зупинена.
«Україна вагітна революцією. І Майдан, і нинішня реакція лише підтверджують неможливість еволюційних змін в країні»
Корупціонери не лише не понесли покарання, вони в своїй більшості залишилися на своїх місцях і продовжують грабувати країну. Змінилося лише співвідношення сил між різними олігархічними кланами. Ахметов – втратив, Коломойський, навпаки, посилився. Вчорашня опозиція отримала більший доступ до фінансових ресурсів, регіонали змушені зменшити свої амбіції. Але, яким чином все це стосується простих громадян? Нас і нашу країну продовжують грабувати.
В основі будь-якого суспільного ладу лежать відносини власності. Капіталізм в процесі еволюції привів суспільство від вільного ринку до монополії, від індивідуальної свободи до тотального контролю олігархічних кланів над суспільством, державою, свідомістю людей. По суті ми повернулися до феодалізму де діє лише право сили, тільки сила не в мечах, а в грошах. Химерне зрощення влади і грошових мішків не залишає шансів нашому народу на гідне життя. Під час так званої “помаранчевої революції” в 2004-05 рр. одним з гасел Майдану було відокремлення бізнесу від влади. Тоді нинішній Президент – П.Порошенко заявив, що продасть свій бізнес щоб піти у владу. Звісно, він збрехав.
Проте, зараз після кривавих подій лютого 2014р. ніхто навіть не поставив питання про відокремлення бізнесу від влади. Замість цього, мільйони людей обрали Порошенка Президентом країни, не замислившись над тим, що збирається робити цей олігарх на посаді голови держави. Звісно, як і будь-якого олігарха, його метою є збільшення своїх статків за рахунок держави і громадян.
Для знищення олігархічного ладу в Україні необхідно провести націоналізацію підприємств, які до 1991р. знаходилися в державній власності, а також націоналізувати іншу власність олігархів, корумпованих чиновників та сепаратистів. Колишню комунальну власність слід повернути територіальним громадам. Звісно, без всяких викупів і компенсацій. Тому що підприємства були приватизовані внаслідок шахрайства за безцінь, а особисте майно та інші активи олігархів і корумпованих чиновників було отримано ними в результаті пограбування приватизованих підприємств, держави та народу. Проте, наївно вимагати від нинішньої Верховної Ради відповідних законів. Тому, ключовим питанням революції є встановлення влади трудового народу. Точніше, повернення її народу відповідно до Конституції від олігархів-узурпаторів.
Нажаль, Майдан не спромігся змінити систему. З самого початку він висував вимоги до влади замість того, щоб самим стати владою. Тому легко став предметом маніпуляцій політтехнологів від олігархічних груп, які використали невдоволення народу для досягнення своїх цілей. Зараз, нинішня влада намагається всіляко подолати наслідки Майдану. Проводиться масована кампанія в засобах масової інформації щодо дискредитації Майдану. Здійснюються провокації. Майдан зачищають міліція, тітушки, комунальники. Все в кращих традиціях Януковича і Захарченка. Знову скарги “киян”, які страждають від Майдану. На зміну йолці Януковича прийшов парад Порошенка. Вимоги народу так і не були виконані. Ті ,хто нещодавно врочисто клявся на Майдані, зараз забули про свої обіцянки.
Не були звільнені ні продажні судді, ні чиновники- корупціонери, ні садисти-міліціонери. Нова влада навіть не покарала винних в загибелі героїв Небесної сотні. Тітушки, які били майданівців, вже служать Кличкові. Владі потрібні пси режиму, які будуть захищати її від народу. Хто ж буде розкидатися “цінними кадрами”. Нинішні можновладці навіть не відчувають вдячності до тих, хто їх привів до влади. Здається вони щиро вважають, що народ стояв на Майдані, щоб Порошенко став Президентом, а Кличко – мером. Сподіваюся, невдовзі їх чекає гірке розчарування.
Україна вагітна революцією. І Майдан, і нинішня реакція лише підтверджують неможливість еволюційних змін в країні. Неможливо крадіїв та корупціонерів змусити прийняти закони, які забороняють їм красти. Неможливо, змусити їх здати своїх поплічників і провести так звану люстрацію. Ліберали часто посилаються на досвід країн ЄС, тож згадаємо як відбувалася люстрація в Європі. Під час Великої французької революції всіх суддів було відправлено на гільйотину. Можливо серед них були й відносно чесні судді, які брали хабарі, але намагалися судити справедливо. Проте, народ не став копирсатися в деталях і покарав всіх без винятку. Тому що всі вони своїми діями підривали основи правосуддя. Можливо через це та інші подібні «заходи», а не через реформи судової системи, французькі судді з більшою повагою ставляться до закону ніж українські. Для справжнього очищення влади потрібні не закони, а гільйотина. Всілякі розмови про люстрацію лише зводять на манівці народні маси.
Нинішній олігархічний лад не лише нищить економіку і основи суспільного устрою, він становить загрозу національній безпеці та територіальній цілісності України. Олігархи розглядають країну лише, як джерело особистого збагачення, таке поняття, як національні інтереси, для них є абсолютно незрозумілим. В березні олігархи без жодного пострілу здали Крим Росії. Це були свого роду відступні Путіну за понесені ним втрати в Україні, для примирення та початку діалогу. Проте, цим дарунком вони лише заохотили агресора і спонукали його до розв’язання війни на Донбасі. Судячи з проектів децентралізації влади Яценюка та Порошенка, нинішня влада не проти роздати олігархічним кланам вотчини та перетворити Україну на конгломерат удільних князівств. Розкол України та створення на Сході незалежної республіки на кшталт Придністров’я, також відповідає інтересам олігархів. Адже, одна частина українських підприємств зорієнтована на ринок Європи, інша Росії.
Звідси політика багатовекторності й намагання створити зону вільної торгівлі з ЄС та Митним союзом одночасно, яку тривалий час проводила Україна. Яким бачать вихід олігархи в умовах коли країна обрала європейський вектор розвитку, а значить російський ринок буде для нас закрито? Звісно, не пошук нових ринків збуту, не панське це діло. Найкращим для себе вони бачать створення двох Україн, одна з яких орієнтувалася б на Європу, інша – на Росію. А між ними – дірявий кордон та величезний потік контрабанди. Таким бачать майбутнє України олігархи.
В березні-квітні план олігархів по розділу України успішно реалізовувався. Замість того, щоб придушити сепаратизм в зародку, влада вела переговори з олігархами та сепаратистами.
Приміщення Луганського СБУ та Донецької облдержадміністрації, які знаходилися під контролем сепаратистів, могли бути легко зачищені спецпризначенцями. Проте, влада на це не пішла. Карти олігархам сплутав Путін, який відправив на Донбас своїх найманців і розв’язав війну. Сепаратисти, яких олігархи підтримували й фінансували, переорієнтувалися на Росію, а своїх колишніх господарів вигнали з Донбасу. Чи не дивно, що спонсори терористів Ахметов, Колесников, Єфремов та інші повтікали до Києва де, їх ніхто не переслідує, і ніякі звинувачення не висуває? Це означає, що проект поділу України відкладено, але не скасовано.
Війна, яку розв’язала Росія на Донбасі, має на меті збереження олігархічного ладу в Україні. Війна відволікає колосальні ресурси суспільства на боротьбу з зовнішнім ворогом. Вона дає великі можливості олігархам та корумпованим чиновникам грабувати армію і народ. Влада виправдовує війною свою недолугу економічну та соціальну політику, падіння рівня життя. Військова пропаганда відволікає увагу суспільства від внутрішніх проблем та від боротьби з режимом і спрямовує її лише на зовнішнього ворога. Громадян, що беруть участь в акціях протесту, влада звинувачує в співпраці з російськими окупантами. Війна відтерміновує народну революцію та повалення олігархічного ладу.
Багато хто стверджує, що мовляв спочатку очистимо Донбас від окупантів, а вже потім розберемося з владою. Проте, чи зможемо ми перемогти у війні, якщо при владі знаходяться зрадники і олігархи?
Якщо і зможемо, то заплатимо за це непомірно високу ціну. Режим зацікавлений в затягуванні війни та в знищенні якомога більшої кількості патріотів ,які становлять для нього головну загрозу.
Лише народна влада та оновлена революційна армія без паркетних генералів, крадіїв і шпигунів забезпечать швидку перемогу без марних жертв з нашого боку. Націоналізувавши підприємства та майно олігархів, ми зможемо забезпечити нашу армію всім необхідним. Державне управління економікою дозволить мобілізувати всі ресурси для фронту. Українська народна влада знищить олігархів, зрадників, прислужників сепаратистів як на Донбасі, так і в інших регіонах країни.
Чому Майдан не спромігся на революцію? Нажаль, головною причиною стала політична незрілість суспільства. Більшість людей не розуміє сутність нинішнього олігархічного ладу та легко збивається на манівці різними ліберальними гаслами і прожектами. Люди, що стояли на Майдані по-різному бачили цілі й методи своєї боротьби, що дало можливість режиму заплутати та пересварити учасників протесту. Народ був неготовий взяти владу в свої руки, він знову передав владу випадковим людям пообіцявши їх контролювати. Проте, в суспільстві, де головну роль відіграють гроші, спроби народу контролювати можновладців приречені на поразку. Лише усвідомивши, що він, а не купка олігархів має бути владою, рганізувавшись, народ скине ненависний режим та побудує в Україні нове справедливе суспільство.
Петро Остапенко