УПА проти нацистів
2020/11/18

ПЕТРО ФЕДУН ПОЛТАВА

Старші гімназисти на фоні будинку бурси ім. Маркіяна Шашкевича в Бродах. 1937 р. Зліва на право: Роман Лящук, Петро Федун, М. Петришин, Юрій Федорук, Кирило Якимець та Євген Дуткевич

23-го грудня 1951-го року в лісі біля села Новошини Журавнівського району Дрогобицької області (зараз Жидачівський район Львівської області), після того як його криївку оточили чекісти, разом із трьома побратимами змушений був накласти на себе руки керівник головного осередку пропаганди при проводі ОУН, автор праці «Хто такі бандерівці і за що вони боряться» – Петро «Полтава» Федун.
У 1940-му році Петра Федуна мобілізували до лав Красної армії. Є версія, що він навіть брав участь у совєцько – фінській війні, але її спростував історик Микола Романюк. Він знайшов прізвище Федуна у списках студентів медичного інституту за період перших місяців 1940-го року. Після звільнення із німецького полону в 1941-му році, Федун приїхав до Львова і вже наступного року став членом Крайового проводу Юнацтва ОУН, вступив до організації «Союз українського націоналістичного студентства», а у 1943–1944-му роках редагував націоналістичний журнал «Юнак» і почав друкувати свою публіцистику під псевдонімом «Вол».
Із наближенням більшовиків до Львова «Полтава» перейшов на нелегальне становище і в березні 1944-го року востаннє приїхав до рідного села Шнирів, що на Бродівщині, щоб попрощатись із батьками. Влітку 1944-го року Федун стає політичним виховником юнацької школи кадрів. Коли було розформовано референтуру політичного вишколу, його призначили референтом пропаганди Карпатського крайового проводу ОУН. Завдяки своєму хисту писати публіцистичні статті та вміло дискутувати він швидко став відомим поміж націоналістичного підпілля. А коли наприкінці 1945-го року загинули Яків Бусел і Дмитро Маївський, відомі політвиховники УПА, то Провід призначив Федуна «Полтаву» керівником Головного осередку пропаганди й інформації та начальником політвиховного відділу Головного штабу УПА.
Пропагандистська робота вимагала від Федуна знання ідеології своїх опонентів, тому він не шкодував часу на їх студіювання. «Пригадаю, як у червні 1944-го року він розповідав мені, що пильно читає твори Маркса, Леніна і інших, а я йому щиро співчувала», – згадувала підпільниця Ірина Савицька – Козак (псевдо «Бистра»). Головному ідеологові УПА у пригоді ставала його добра пам’ять. Друзі згадували, що він чудово тямив прізвища і псевдо повстанців, історичні дати, міг з пам’яті цитувати цілі фрагменти прочитаних книг, навіть «Короткого курсу історії ВКП(б)».
Вийти на Криївку Федуна взимку 1951-го року більшовикам допоміг випадок. Вранці 23-го грудня курсанти навчального полку МГБ у лісі біля села Новошини Журавнівського району за струменями пари, що здіймалися над землею з вентиляційних отворів, виявили криївку. Повстанцям запропонували здатися, ті у відповідь почали стріляти. Розуміючи своє безвихідне становище, підпільники спалили документи, а потім вкоротили собі життя. Коли гебісти розкопали криївку, то виявили тіла чотирьох загиблих, поміж яких був і Петро Федун – «Полтава».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *