У пропагандистських інструкціях знаходимо тлумачення багатьох ідейно-політичних аспектів програми, концептуальні засади висвітлення подій та ідеологічних явищ, зауваги з приводу невідповідного використання окремих політичних термінів. Зокрема, в інструкції від 28 січня 1946 року Петро Полтава наказував публіцистам звернути увагу на реакційну сутність Організації Об’єднаних Націй, яка представляє інтереси імперських держав, не рекламувати Нюрнберзький процес як «тріумф міжнародної справедливості» (бо хто і кого судить?), бути обережними в оцінці антибільшовицьких рухів у країнах, окупованих СРСР, приміром, не називати польську АК силою політично подібною до УПА («в нас є спільний ворог і більше, властиво, нічого»). Одночасно керівник ГОСП застерігав від необачних та провокативних висловлювань на адресу російського й інших народів, а також радив не перебільшувати власних досягнень, а саме: не писати про Фронт поневолених народів як про доконаний факт, оскільки на даному етапі — «це щойно ідея, в напрямі реалізації якої зроблено лише перші кроки».
В Інструкції ГОСП «Про деякі політично-пропагандивні помилки» від 28.01.1946 року П. Федун наголошував на необхідності розмежовувати поняття «більшовизм» і «комунізм» (бо більшовики — це не комуністи), вказував, що недоречно ототожнювати поняття «сталінський імперіалізм» та «імперіалізм російського народу», оскільки російський народ не може відповідати за політику правлячої кліки («треба атакувати в пропаганді не цілий народ, а саму кліку»). Невідповідними, на думку ‘Петра Полтави’, були також вислови «червоні окупанти», адже «боротьба під червоним прапором ведеться у всьому світі і це справедлива боротьба», та «дика Азія», «східні варвари», оскільки в основу критики більшовицького режиму мають лягти світоглядно-політичні критерії, а не географічні чи расові фактори.
Стасюк Олександра. Видавничо пропагандивна діяльність ОУН (1941—1953 рр.). — Львів: Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2006.