ПРО ІСТОРИЧНІ ДАТИ І САМУ ІСТОРІЮ

Чудернацька якась влада у нас. Щось дуже часто забуває навіть про державні свята і визначні дати в житті України. Либонь, прикривається іншими датами. І не знаєш, на кого скаржитись і до кого апелювати. Не вірите?

Був 28 жовтня цього року ще один неполітичний ювілей, який відзначив подію 20-річної давнини. Саме того дня 1989 року Верховна Рада ще радянської України ухвалила Закон про державний статус української мови, згідно з яким державні мужі повинні використовувати в усіх державних установах виключно українську мову, як ділову мову державного спілкування. Тоді всіх попереджали, що з 2010 року Україна повністю перейде на українську мову. І це в умовах радянської України. Але ми ж зараз – в умовах Незалежності. Виросло ціле покоління, а ставлення до державної мови негативне. І не в молодого покоління, а в середнього і старшого, яке обіймає керівні посади і саме повинно послуговуватись україномовною документацією і видавати циркуляри. А що ми чуємо в нашому парламенті? Народні обранці виступають іноземною мовою! Де це у світі бачено?

А що ж громадськість? Стільки розмов про рідну мову солов їну, а про круглу дату чомусь ніхто і не згадав. Ні патріоти, ні державники, які самі, перш за все, цією мовою, конституційне закріпленою як єдина державна, спілкуватись у державних установах не бажають. А може, вони – не українці? Ось і яскрава відповідь щодо ставлення сучасної влади до всього українського!

І хоч День української писемності та мови припадає на 9 листопада, не треба забувати про такий вагомий акт від 28 жовтня 1989 року. На цей же день, 28 жовтня, припадає офіційна дата – визволення теренів України від німецько-фашистських загарбників. Цього року – 65-та річниця, яка гучно відзначалась. А ще ж було і Закарпаття. Тому дата визволення України досить суперечлива. Як і час вступу українців у Другу світову війну. Для українців Друга світова війна розпочалась одразу після Мюнхенської змови, підписаної лідерами чотирьох провідних європейських держав у плані умиротворення територіальних претензій Гітлера о першій годині в ніч з 29 на ЗО вересня 1938 року, хоча протокол датовано 29 вересня. Ця змова не тільки на совісті Гітлера і Муссоліні, а ще й Чемберлена та Даладьє, які нав’язали її умови Президентові Чехо-Словаччини Бенешу і якого просто поставили перед фактом.

Почалось розчленування Чехо-Словаччини, яка втратила третину своїх земель. Вже 7 жовтня 1938 року фактично відокремилась Словаччина, де було створено уряд на чолі зі священиком Й. Тісо. Формально з 11 жовтня Закарпатська Русь отримала автономію з територією 11 тис. кв. км і населенням 552 тис. чоловік. Відчуваючи загрозу, 9 листопада 1938 року в м. Хусті для організації оборони Карпатської України (Закарпатської Русі) була створена бойова організація Карпатська Січ , яка на деякий час спинила загарбницькі наміри одного з прибічників гітлерівської коаліції Рим – Берлін – Токіо. І вже в березні 1939 р. війська угорського адмірала без флоту Міклоша Хорті окупували Карпатську Україну за півроку до “офіційного початку війни в Польщі. Тож ця дата початку війни більш правдоподібна. Кажуть, що не треба переписувати історію. Згоден. Але спочатку її треба ретельно вивчити і дописати деякі невідомі сторінки, щоб не було в історії білих плям.

Віктор Турчин 2010 рік

Bandera.lviv.ua :: Бібліотека націоналіста