У ніч на 1 листопада 1918 року збройні загони Національної Ради зайняли Львів, а потім – усю Східну Галичину. 13 листопада була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка.
Перша світова війна та жовтневі події в Росії стали чинниками, які кардинально змінили співвідношення міжнародних сил та геополітичне обличчя світу. Багатовікові імперії захиталися під потужним тиском революційних вітрів. Потерпівши поразку і намагаючись зберегти імперію, новий австрійський цісар Карл 16 жовтня 1918 року видає маніфест, суть якого полягала в пропозиції народам, що входили до складу Австро-Угорської імперії, створити власні сейми, які б представляли новостворені держави.
Саме у руслі цих положень18 жовтня 1918 року у Львові зібралися визначні діячі Східної Галичини і Буковини у той час, коли імперія Габсбургів почала розвалюватись. Серед присутніх були посли до імперського парламенту, депутати галицького і буковинського сеймів керівники політичних партій, а також митрополит А. Шептицький та єпископ Г. Хомишин. Вони проголосили себе Установчими зборами і обрали Національну Раду – вищий орган влади української держави, яка мала складатися із Східної Галичини, Лемківщини, північно-західної Буковини і Закарпаття. Нове представницьке утворення одразу поставило питання про обєднання західноукраїнськиї земель в одне ціле і проголошення української держави. Така позиція українців вступила в протиріччя з намірами поляків, які вже 28 жовтня в Кракові створили польську ліквідаційну комісію, основне завдання якої полягало в розформуванні австрійських органів управління і передачі всієї повноти влади в краї представникам польської адміністрації.
У ніч на 1 листопада збройні загони Національної Ради зайняли Львів, а потім – усю Східну Галичину. 13 листопада була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка. Президентом ЗУНР став голова Національної Ради Євген Петрушевич. Державний уряд очолив лідер найвпливовішої національно-демократичної партії Кость Левицький. Населення ЗУНР налічувало майже 6 мільйонів осіб, а її територія охоплювала 70 тисяч квадратних кілометрів. Гербом Західноукраїнської Народної Республіки став Золотий Лев на синьому тлі, а прапором – блакитно-жовте знамено.
Політичні партії, що входили до Національної Ради, були далекі від соціалізму. Вони виступали проти конфіскації землі у великих власників з метою передачі її селянам. В умовах польської агресії це послабило підтримку проголошеної національної держави українським населенням. Взимку 1918-1919 років у Дрогобичі, Калуші, Косові, Стебнику за російським прикладом з’явилися ради робітничих депутатів. У Коломиї, Станіславові і Стрию, де формувалися частини Української галицької армії, вихідці з російського полону утворили ради солдатських депутатів. У лютому 1919 року на конференції у Станіславові була заснована Комуністична партія Східної Галичини. Сама назва партії свідчила про те, що вона не визнавала утворення ЗУНР.
Аліса Мельникова