етнічні українські землі

Никифор Дровняк

Геній світового примітивного малярства, український Піросмані, у паспорті якого була зазначена професія «жебрак», – Єпіфан Дровняк – Никифор (по-лемківськи – Ницифор). 21 травня 1895 року у стайні лемківського господаря поблизу с. Криниці бездомна глухоніма і трохи причмелена жебрачка Явдоха-Євдокія Дровняк народила сина. Оскільки нешлюбні діти мали право тільки на ім’я за святками, то назвали Єпіфаном, …

Никифор Дровняк Докладніше »

УПА проти польських військ на Закерзонні

В кінці березня 1946 р. відбувся ряд найуспішніших боїв УПА проти польських сил на Закерзонні. 20 березня 1946 р. сотнями “Ударник-5” під командуванням Степана Стебельського -“Хріна” та сотнею “Булава” під командуванням Володимира Гошки – ” Мирона” було здійснено напад 38-му польську пограничну заставу ВОП (ВОП – “Войско Оборони Погранічя”- польські прикордонники) в с.Яселі Сяніцького повіту …

УПА проти польських військ на Закерзонні Докладніше »

Забута трагедія

Особливо жорстоко поляки вбивали отця Володимира Лемця: кіньми волочили довкола церкви, обмотали колючим дротом і до смерті забили ланцюгами  Однозначно не варто сьогодні роздмухувати якоїсь міжнаціональної ворожнечі. Тим більше ми маємо усвідомити як істину те, що Польща сьогодні є не ініціатором міжнародних скардалів з Україною на історичному поприщі, а скоріше кремлівським інструментом, що використовується в …

Забута трагедія Докладніше »

Реакція керівництва ОУН Закерзоння на акцію “Вісла”

      Після початку виселення (28 квітня 1947), крайовий провідник ОУН на українських землях за лінією Керзона Ярослав Старух-“Стяг” ще того ж місяця видав інструкцію, в якій розпорядився вжити всіх засобів, щоб населення ухилялося від виселення, зберегло при цьому своє майно; спалювати виселені села; повстанцям – максимально поповнити запаси харчів та інших необхідних речей (інструкція в …

Реакція керівництва ОУН Закерзоння на акцію “Вісла” Докладніше »

Б’ють і женуть додому: В Пшемишлі поляки влаштували гонитву на українську громаду

Українці, які живуть у польському місті Перемишль, що в 7 кілометрах від кордону, зазнають образ і насильства від місцевих, повідомляє Zaxid.net. Так, українська громада, яка налічує понад дві тисячі осіб стала об’єктом насильства і залякування з боку поляків. «Живу тут 90 років, але вперше бачу таку сильну агресію, – каже Ярослав, українець з Перемишля. Його …

Б’ють і женуть додому: В Пшемишлі поляки влаштували гонитву на українську громаду Докладніше »

Українці в польському концтаборі Явожно, 1945–1949 рр.

Для ув’язнення політичних противників уряд Польської народної республіки використовував колишні нацистські “табори смерті”. У 1944–1947 рр. в Польщі було утворено 1 255 концтаборів і 227 в’язниць, в яких утримували майже 200 тис. осіб [1]. Одним із таких таборів був концтабір у місті Явожно, який до 19 січня 1945 р. існував як філія нацистського концентраційного табору Аушвіц. …

Українці в польському концтаборі Явожно, 1945–1949 рр. Докладніше »

Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки)

Наслідки політики Польщі, спрямованої проти власних громадян-українців на Холмщині у 1942–1944 рр., досі не опрацьовувалися у формі мапи вбивств. Тому поруч презентую географію збірних убивств українців на Холмщині у той час, розуміючи під поняттям «збірний» троє та більше вбитих. Основою стали видання, опубліковані в Україні, ретельно перевірені, підтверджені архівними документами і свідченнями очевидців. Понад 90% …

Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки) Докладніше »

Польські звірства проти українців. Тема, яку замовчували десятиліттями.

“… відоме своєю трагедією не раз згадуване в історії жахів чеське село Лідіце, де загинуло 180 осіб, з них – 1 дитина. Про Лідіце, Хатинь, Олавур – села спалені карателями, – знає весь світ. А хто знає про спалені польськими бандитами села на Холмщині?” Це добре, що поляки прийняли таке рішення – вони задокументували справжні …

Польські звірства проти українців. Тема, яку замовчували десятиліттями. Докладніше »

Михайло Дуда — поручник УПА, командир «Залізної сотні»

У цей день 65 років тому біля с. Танява на Болехівщині загинув Михайло Дуда (псевдо: Громенко, Зиновій) — поручник УПА, командир «Залізної сотні» (Ударники-2), що входила до 2-го Перемиського куреня 26-го Територіального відтинку «Лемко» оперативної групи УПА-Захід. Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу (посмертно). Ім’я сотенного «Громенка» — легендарне. Однак про його долю довго …

Михайло Дуда — поручник УПА, командир «Залізної сотні» Докладніше »

Співпраця УПА з поляками на Закерзонні та Холмщині

Бійці УПА та поляки бійці ВІН В березні 1945 р. на Закерзонні , зокрема на Холмщині відбувся ряд боїв проти більшовиків спільно проведених УПА та польською Армією Крайовою , обидві сили , які ще рік тому із страшенним завзяттям боролися один проти одного , тепер весною 1945 р. перед спільною загрозою нарешті покинули колишні суперечності …

Співпраця УПА з поляками на Закерзонні та Холмщині Докладніше »

Bandera.lviv.ua :: Бібліотека націоналіста