Якщо вірити історикам, 14 червня 1934 р. у двох різних містах відбулись дві начебто зовсім не пов’язані між собою події, ниточки від яких, проте, привели до одного клубка. Доводиться підкреслювати: якщо вірити історикам, оскільки трапляється, що навіть один історик у різних своїх книгах про одну і ту ж подію пише по-різному. Наприклад, Петро Мірчук подає, …
Випущено: Україна, студія «Телекон», Телеканал «1+1» Рік виходу: 2006 Режисер: Ігор Кобрин Про фільм: «Собор на крові» – це науково-публіцистичне історичне дослідження українського національно-визвольного руху з використанням маловідомих фактологічних матеріалів і унікальних документальних кадрів, викладених у формі захоплюючої, майже детективної інтриги. Серія перша. Народження великого блефу. Розповідь про історичні передумови національно-визвольного руху пояснює чому за …
СОБОР НА КРОВІ. Серія перша. Народження великого блефу. Докладніше »
Із позицій сучасної цивілізаційної моралі політичний замах справедливо вважається терористичним актом. У двадцяті–тридцяті роки минулого століття, що заповнювали історичний проміжок між двома світовими війнами, зброя, на жаль, була найвагомішим аргументом при з’ясуванні стосунків між радикальними представниками панівної і пригніченої націй. В окупованій Галичині польські силові структури чинили моральний і фізичний терор проти місцевого населення, руйнували …
Випущено: Україна Рік виходу: 2010 Режисер: Олександр Домбровський Про фільм: Одним із символів боротьби українців за свободу є Холодний Яр. Хмельниччина, Коліївщина, “Чигиринська змова”, “Таємна дружина”, селянські повстання в добу Першої російської революції – все це передісторія Холодноярської організації початку ХХ століття. І творилася нова збройна сила на тих же землях, у тих же селах, …
Відгули основні битви громадянської війни. Демобілізовані селяни поверталися по своїх селах. При поверненні з’ясувалось, що реальність життя зовсім не відповідала тим ідеалам, за які вони проливали свою кров на братовбивчих фронтах. Політика “військового комунізму” була неспроможна зацікавити селян у нарощуванні об’ємів виробництва хліба. По всій країні пройшла хвиля селянських бунтів. Але основне полум’я народної війни …
ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ НА ЛУГАНЩИНІ. 1921 р. Отаман Каменюка Докладніше »
В історії українського національно-визвольного руху діяльність Організації Українських Націоналістів посідає особливе місце. Це один з найорганізованіших й наймасовіших етапів боротьби українського народу за власну державність. ОУН постала у надзвичайно складних історичних і політичних обставинах. Поразка у 1922 році Української Народної Республіки (УНР), окупація більшовицькою Росією України, рівночасно як відхід частини українських земель до Польщі, Чехословаччини …
72 роки тому, 14 березня 1939 року отець Августин Волошин проголосив державну незалежність Карпатської України. Закарпатські українці, забувши про традиційні суперечки між народовцями і русофілами, згуртувалися навколо Українського Національного Об‘єднання в єдину монолітну силу, завершивши, за словами покійного Олекси Мишанича, еволюцію від підкарпатських русинів до закарпатських українців. Погано озброєні й недосвідчені, в основному юнаки і …
Поразка у визвольних змаганнях 1917—1920 pp. і втрата української держави зумовили нові форми боротьби за національну й державну самостійність. Так виникла Організація Українських Націоналістів (ОУН), яка продовж 20— 30-х років в основному діяла на західноукраїнських землях. З перших днів свого існування вона повела ідеологічну й політичну боротьбу проти окупації України, готуючи грунт до нових битв.
23 травня 1938 р. українські національно-визвольні сили напередодні вирішних для України подій зазнали непоправної втрати: від рук кремлівського вбивці П. Судоплатова загинув полковник Євген Коновалець. Цей удар викликав глибоке стрясення та спричинив різні внутрішні ускладнення в ОУН, але сили Організації не знищив і не послабив. Провід ОУН видав відозву, в якій підкреслював: «Нас не злякає …
У далекому Відні, 82 роки тому відбувся установчий Конгрес Українських Націоналістів. Упродовж п’яти днів понад тридцять делегатів, які представляли різні, в основному емігрантські, українські політичні середовища після гострих дискусій прийшли до висновку, що віднині боротьбу за самостійність України має очолити нова сила під назвою „Організація Українських Націоналістів”.
