Поразка у визвольних змаганнях 1917—1920 pp. і втрата української держави зумовили нові форми боротьби за національну й державну самостійність. Так виникла Організація Українських Націоналістів (ОУН), яка продовж 20— 30-х років в основному діяла на західноукраїнських землях. З перших днів свого існування вона повела ідеологічну й політичну боротьбу проти окупації України, готуючи грунт до нових битв.
23 травня 1938 р. українські національно-визвольні сили напередодні вирішних для України подій зазнали непоправної втрати: від рук кремлівського вбивці П. Судоплатова загинув полковник Євген Коновалець. Цей удар викликав глибоке стрясення та спричинив різні внутрішні ускладнення в ОУН, але сили Організації не знищив і не послабив. Провід ОУН видав відозву, в якій підкреслював: «Нас не злякає …
У далекому Відні, 82 роки тому відбувся установчий Конгрес Українських Націоналістів. Упродовж п’яти днів понад тридцять делегатів, які представляли різні, в основному емігрантські, українські політичні середовища після гострих дискусій прийшли до висновку, що віднині боротьбу за самостійність України має очолити нова сила під назвою „Організація Українських Націоналістів”.
Учасники підпілля ОУН зазначають, що О. Ольжич вже від початку своєї місії керівника націоналістичного руху на Східних та Центральних українських землях, що перебували під німецькою окупацією, дуже чітко уявляв собі усі загрози та небезпеки, які чигали на нього особисто. Він усвідомлював, що ці ризики зросли стократ, коли йому випало взяти на свої плечі керівництво усім …
Історія українського визвольного руху у ХХ ст. переконливо засвідчує державотворчі устремління та прагнення українського народу до волі і незалежності, створення власної самостійної держави. Ця велика національна ідея приводила в рух мільйонні маси людей, винесла на гребінь національно-визвольної боротьби численні яскраві постаті її провідників та породила десятки і сотні тисяч відомих і поки що безіменних героїв, …
