Такий своєрідний і не зрозумілий цей “русскій мір”

20 березня в Таллінні вперше на рейсовому автобусі, який курсує з мікрорайону Ласнамяе де проживають росіяни та громадяни Росії до центрального району Ваналінн (з ест. Старе Місто) з’явився портрет вождя савєцького народу Йосіфа Джугашвілі-Сталіна, який вітає мешканців естонської столиці з 9 травня.

Ініціатором цього вельми неадекватного для Естонії дійства став молодий бізнесмен і відомий у Росії та країнах Прибалтики блогер Віктор Логінов, який є позаштатним закордонним референтом партії “Єдіная Росія” і керівник естонського осередку молодіжного руху “Наши”. За його словами, вітання Сталіна з дньом Пабєди мають на меті примирити росіян та естонців, які ворогують через не знання своєї історії. Крім того Віктор Логінов повідомив, що активісти його руху “Автобус Пабєди” будуть продовжувати збирати гроші для поширення плакатів із зображенням Сталіна в інших містах Естонії, а також Латвії та Фінляндії.

Як не дивно, громадськість Таллінна така акція, та й ще за два місяці до 9 травня, це обурило, особливо представників націоналістичної Естонської партії незалежності (ест. Eesti Iseseisvuspartei). Як заявив голова молодіжного крила партії Андрус Ийсмаа: «Ця свідома провокація представників російської громади є завуальованим, однак не прихованою спробою впровадження у Естонії ідеалів так званого “русскава міра”, який шириться прокремлівськими організаціями у колишніх радянських республіках як Білорусь, Україна, Молдова і Латвія. На щастя, вимушений констатувати, що серед естонців ця акція не викличе особливої популярності, а навпаки – лише суспільний осуд.»

А тим часом російські ЗМІ поширюють новину про те, що щорічний план поширення руху “Автобус Пабєди” охоплює навіть країни де процвітає неофашизм. Таким чином, у Росії для суспільства, через ЗМІ, влада намагається сформувати вимір ідеального і непохитного “русскава міра” від Калінінграда до Анадирі, включивши в орбіту своїх геополітичних інтересів і не слов’янські країни, такі як Естонія, Латвія, Литва, Молдова і Грузія. План Кремля дуже простий – звівши нанівець у власній країні будь-які протестні настрої, направити гнів народу проти сусідів, які чи-то крадуть газ, чи-то вшановують легіон СС, чи-то переносять бронзового солдата, чи-то вбивають осетин.

На сьогодні, основною віссю ідеології “русскава міра” є встановлення меж Росії в кордонах 1914 р., і байдуже як це державне утворення буде іменуватись – Євро-Азійський Союз, Співдружність незалежних держав, Союз радянських соціалістичних республік, Російська імперія, чи якось інакше. За планом Владіміра Путіна “русскій мір” має об’єднати під владою Москви її втрачені території ще з часів Російської імперії. Тому, для Кремля ідеалами є такі одіозні постаті як Петро І, Катерина ІІ і Сталін, що мають вкоренитись в розумах народів сусідніх із Росією держав як “визволителі”.

Тому, саме для цього організовується такий собі рух “Автобус Пабєди”, що має поширити історичну брехню про “героїчний внесок” Сталіна у “Вєлікує Пабєду”. В Україні рух “Автобус Пабєди” вперше з’явився напередодні чергової річниці Жовтневої революції у Севастополі і був присвячений 70-річчю параду радянських військ на Красній площі в Москві 7 листопада 1941 р. Грошима на декорування “сталінобусу” поділилися саме російські “патріоти”.

Прямим продовженням цієї про вокативної акції стала поява в Одесі маршрутного таксі, прикрашеного гербом Російської імперії, мапою Новоросійського краю та імперським гербом південної Пальміри. Одеські журналісти і українські націоналісти назвали даний транспортний засіб не інакше як “імперобус” за аналогією з “сталінобусами”, що має на меті розколоти українське суспільство Одеси. Так, одеський “імперобус” присвячений проекту російських шовіністів і неосталіністів “Новоросія” (novorossiya.com), ставить за мету популяризація саме загальноросійської і новоросійської символіки, яка заперечує існування української. Безпосередніми ініціаторами цієї акції виступили активісти відомої російської організації “ДОЗОР”.

Слід зазначити, що навіть такі поодинокі антиукраїнські виступи російських шовіністів створюють в Україні певні засади для подальшого поширення в суспільстві ідеї “русскава міра”. Звичайно, що для більшості населення України ця ідея видається просто маразмом. Однак, якщо певні політичні і кримінально-олігархічні сили будуть підтримувати у підвішеному стані тримати болючі питання для національної гідності і честі українців, як то мова, історія тощо. Тоді може постати адекватне запитання, а чи не прийшов час остаточно українізувати Україну, звільнивши її від тих, хто намагається за шмат землі на Кіпрі продати українців?

Думайте самі, вирішувати вам, однак марення “русскім міром” так і залишиться маренням, а от аби побудувати дійсно демократичне громадянське суспільство потрібно мати національну самосвідомість і не зраджувати історичну пам’ять своєї нації. Звичайно, можна навести багато прикладів, однак українці мають зрозуміти, що вони європейці, такі як поляки, фіни, німці, французи, естонці чи поляки, тому і орієнтуватись слід на європейські країни, але йти своїм шляхом, шляхом Коновальця, Бандери та Стецька. На тому і має ґрунтуватись зовнішня і внутрішня політика України, тоді ми переможемо.

Денис Ковальов

Bandera.lviv.ua :: Бібліотека націоналіста