Відразу після нападу Німеччини на СРСР, ОУН спробувала створити регулярну українську армію, її командиром був проголошений Іван Климів – “Легенда”. Радянська влада на місцях впала внаслідок швидкого наступу німецького вермахту, але в нових окупантів не було ні сил, ні часу на термінове створення нових органів управління.
УНРА об’єднала до 4 тис. осіб в 11-ти районних центрах та кількох десятках інших населених пунктів Західної України. Але німці швидко оговталися після спроби оунівців проголосити відновлення незалежності України у Львові 30 червня. Загони УНРА почали роззброювати, їхній особовий склад перейшов до відділів Народної міліції (цю парамілітарну бандерівську організацію німці терпіли до листопада 1941-го) або одразу ж у підпілля.
Однострій вояків УНРА базувався на стандартних уніформі, спорядженні та озброєнні Робітничо-селянської Червоної армії (РСЧА) – старі знаки державної належності та розрізнення знищувалися, натомість додавалися зображення національної символіки.
